Зачарування мережами. П'янкі обійми сирої інформації, яка не має сенсу - на перший погляд. Знайти свою мрію, сформульовану чужими вустами на чужій мові. Знайти свого ворога за тінню дерева на його фотографії. Знайти себе у дзеркалі чиєїсь творчості. Загубити себе у чужих ілюзіях, у чужій брехні. Який шлях обереш ти?

Це теж свого роду різновид кохання. Ловити очима, блищати з зіниць відбитками. Сприймати сигнали від людини всім тілом, немов живий вимірювальний прилад. Інтонації. Розвороти в русі. Температуру з рук. Швидкість дихання. Немовби я - распбері пі, на яку школяр навісив усі можливі детектори. Пити цю інформацію й жадати все більше. Як ти поводимитешся, якщо ... Все почнеться не в реалі, а там, де голі слова пронизують електрикою: ця людина з мого екрану безкінечно красива в своїх сенсах та розуміннях, що їх береже у душі. Принадна у силі своїй над цифровим світом. Бути поруч - пригода. Далі: https://surgebook.com/10fingerswild/book/merezha/riznovid-kokhannya-lirika

Про інфовійни, практичних знань трішечки #1 Тренди Пострадянські суспільства знаються на інфовійнах. Навіть маємо слова для інформаційних операцій, які не зустрінеш в англійській - як-от "перефорс". Соціальна інженерія не потребує жодного спеціального обладнання, хоча моніторинг трендів за допомогою вебскрапінґу та нейромережового аналізу доцільний для мемоінженерів. Вебскрапінґ тут - виколупування лишень текстів з мільйонів соцмережевих сторінок. Аналітична система витягне звідти тренди. В мемоінженерію граються навіть діти. #2 Винести телегу А ще діти організують атаки на пабліки та канали своїх "ворогів", втягуючи в свої маленькі війни навіть модераторів Телеграму. Поки в нас дорослі не знають, як їм прибрати сепарів з того самого Телеграму, існує дивний, але досі більш-менш робочий шлях. Фальшивий спам. Конкуренту закупляють спам-рекламу з порно. Боти надсилають її в живі чати, а люди репортять - можна й самим репортити з інших ботів. Отже, репорти будуть містити адресу конкурента, бо вона вказана в тому спамі! Тую адресу модератор обмежує чи взагалі видаляє. Коли-небудь це віконце прикриють, але наразі має праціювати. #3 Казочка А ось більш складний, майже фантастичний соцінж. Твій ворог допитливий, розумний та проникливий? Він знайде тебе швидше, ніж ти його? Тож дай йому те, що він любить: таємницю. Хай полює. Хай знаходить ключі та факти. Створи фейки, що його зачеплять. Боїться загроз? Імітуй загрозу, якої не існує. Він буде паралізований вигаданими тобою персонами чи діями. Вигадане й реальне в мережі не відрізняються. Звідки я це знаю? Дехто, одного разу, побачив в мені такого ворога. #4 Травма Інформаційні війни здатні травмувати. Вони залишають специфічні поранення. Паранойя. Неможливість довіряти - бо кожен може щось замислювати проти тебе, й реальні вираження емоций майже не відрізнити від маніпулятивних. Забуваєш, що таке "щирість", а всі твої реакції - захисні, спрямовані на закривання. Втрата ентузіазму. Це буває в тих, кого зацькували товпою, щоб він не був класним, не був корисним своїй стороні. Це буває з м'якими людьми, які взагалі не бачили себе "військовими" в цих процесах. Розмиття правди. Коли довго копирсаєшся в чужій пропаганді, то забуваєш, що правда може існувати. Так, ти захищаєш себе від впливу фейків, але водночас атрофується реакція на нормальні твердження. Будь-яка інформація стає набором формулювань: якою стороною повернеш, та й буде правдивою. Цей стан психіки навіть в культурологічному середовищу вже помітили та внесли до ознак "метамодерну". Це поширене "цивільне" ураження, бо повністю цивільні люди сидять на полі інтернет-бою щодня та прислуховуються до свисту куль. Все, що ми можемо зробити - навчити таких цивільних захищати себе на простому, базовому рівні, бо вони так просто вже не підуть.