Доброта

Павло Шум

Як добре те що добра я людина Коли я хочу вірить лиш в одне Коли моє кохання завжди вічне Коли я буду дома лиш сім'єю В якій я буду вірним лиш для них Терпіти буду лиш поразку від друзів Чорних ворогів. Поразка буде лиш маленька, а біль то буде величезна не завжди добрим бути краще коли ти будеш битись, а за що За те що ти не можеш не почути не відчути лиш побачити стіну Яку ти хочеш лиш забути но біль не буде лиш давати забути те що вічно в серці не забудеш

2021-02-02 20:34:58

Інші вірші поета

Разом з тобою Я не можу не думати Життя кохання Людина

Інші поети

Ally San

@allysan1210

Lady K

@lady_k

Aki Gray

@sarcasm

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14102

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11156