Лють
Павло Шум
Лють - це жінка з револьвером. Вона вистріляла шість куль в своїх біснуватих кривдників. Вони лежать у ніг її мертві, а її палець безперервно тисне далі на гачок. В люті Ви суддя і присяжні. Для чого лють для мене чи для тебе. Для того щоб боротись а не спати, щоб жити вільним та сміливим. Лють - це лавина безумних слів і поступків. Вона несеться і накриває як винних , так і не винних.
2020-12-08 16:33:09
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Красиво і дуже сумно 😔🖤
Відповісти
2020-12-17 17:29:57
Подобається
Інші вірші поета
Моя любов Чекай мене і я повернуся Привітання Разом з тобою
Інші поети
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Tota .
@To_ta
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12021
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4717