Чому?
Чому ти просиш Всесвіт допомоги? Чи думав ти, що можеш сам? Що мусиш сам вирішувати долю? Що Всесвіт у житті твоїм не пан? Що кожне твоє рішення - це сходи Ти підіймаєшся повище, йдеш униз Лиш ти вирішуєш, які зробити кроки Чи не робити їх, вирішуєш лиш ти Чи думав ти, що пан своєї долі? Що лише ти вирішуєш куди іти? І чи іти? Як ні, то краще б вже подумать, щоб не втрачать дорогоцінні дні Бо на початку думаєш, що часу вдосталь Та потім розумієш, що насправді ні..
2023-10-25 19:32:17
3
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2449
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1501