Облиш
Облиш минувшину на вчора, Забудь мене і відпусти. Я не повернуся ніколи, Не виринай в житті і ти. Не треба вибачень, пояснень, На них я чхала просто й все. Зробив ти те, що не прощають, Лиш осягають й линуть геть. Лиш не забуду я образу, І те, що дала тобі шанс, Який ти викинув у море, То мовлю вже тобі: прощай. Ти не пиши мені, прошу, Це лиш розбурює думки. Ти не пиши, і я не буду, І легше буде так усім. Навіщо треба все оце, Коли вже пізно шось змінити? Облиш мене ти, відпусти, І не нагадуй про колишнє. Я прочитала цю сторінку, Я знаю, що там, це було. Тож дай пізнати, що опісля Не треба спомину цього. Ну все, шось я розговорилась. Прощай, і не ввижайся вже. Я не бажатиму нещастя. Життя й так знає, хто і де... 19.01.2025
2025-01-21 20:36:22
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3830
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6829