Облиш

ARTA

Облиш минувшину на вчора, Забудь мене і відпусти. Я не повернуся ніколи, Не виринай в житті і ти. Не треба вибачень, пояснень, На них я чхала просто й все. Зробив ти те, що не прощають, Лиш осягають й линуть геть. Лиш не забуду я образу, І те, що дала тобі шанс, Який ти викинув у море, То мовлю вже тобі: прощай. Ти не пиши мені, прошу, Це лиш розбурює думки. Ти не пиши, і я не буду, І легше буде так усім. Навіщо треба все оце, Коли вже пізно шось змінити? Облиш мене ти, відпусти, І не нагадуй про колишнє. Я прочитала цю сторінку, Я знаю, що там, це було. Тож дай пізнати, що опісля Не треба спомину цього. Ну все, шось я розговорилась. Прощай, і не ввижайся вже. Я не бажатиму нещастя. Життя й так знає, хто і де... 19.01.2025

2025-01-21 20:36:22

1

0

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2744

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5865