Ти і Він

ARTA

Ти просив написати віршА про любов до тебе Він навіть не знав що я про нього пишу Ти казав що все мало і мало З ним ми просто спілкувалися досхочУ Ти казав що любив, та здавався холодним Він цього не казав та я знала однАк Погляд твій не здавався любовним Його погляд був теплим, наче він обіймав І обійми твої не були мені милі А його обіймала з охотою я Ображався на все Він лише посміхався Я не знаю чому все отак от було Були разом пів року Майже з ним не були То чому усе так шкереберть? Чому так? Не інакше чому? При обіймах ти просто торкався мене Він підносив і ніс вдалинУ То чому я тоді не із ним залишилась? І чому є бажання усе повернуть? Не із тим хто просив написати вірша А із тим хто й не знав про ті вірші..

2023-11-28 08:09:35

Інші вірші поета

Знайомий незнайомець уві сні Чому? Зима Чому?

Інші поети

Dragana Boskovic

@justletmesleep

Cryda Cooper

@CCOOPER

11:11

@light_blue

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1808

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1120