Якби
Якби тобі бажала зла Й палючегострого страждання, Я б не казала ті слова, Не було б мови про зітхання. Я б не була, мов риба тиха, Не тліла б слабо в закутку. Кричала би на світ прокльони, Раніше мовивши: люблю. Я б змалювала у всіх творах, Яким ти був і що зробив. Казала б всім, яка потвора, Хоч й не робив таких ти див. Мені було б усе байдуже, Ненависть рухала б вперед. Тебе ж я забуваю, любий, Щеза зусюди твій портрет. Я знаю, різні в світі люди Й немає ідеальних зовсім, Ти за брехню, що говорив, Горітимеш в вогні безодні... 14.01.2025
2025-01-21 20:42:21
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1779
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1093