16

ARTA

48 годин, ці солодкі 16, Зовсім трішки — і пташка летітиме вдаль. Та куди ж дівся час, що не встиг наздогнати? Наче тільки-но йшла зранку я у дитсад. Вже за кілька ночей мені буде 16 — Це звучить, як обійми Морфея, мабуть. За останні роки я вже зовсім інакша, Це вже навіть не я, там від мене лиш звук. В голові часом чути фривольний цей стук, Де думки гупотять, споминають моменти. Все могло бути зовсім не так, як було, Ти не зміниш однак, не відтвориш фрагменти. Чи було би то краще, чи гірше, чи як? Не було би тебе, як було би інак... 18.01.2025

2025-01-21 20:38:34

Інші вірші поета

Відстань Чи це моя споріднена душа? Чому? Ти і Він

Інші поети

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Beautifulinwhite

@Beautifulinwhite

Lady K

@lady_k

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1877

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4097