Чому?
Чому ти просиш Всесвіт допомоги? Чи думав ти, що можеш сам? Що мусиш сам вирішувати долю? Що Всесвіт у житті твоїм не пан? Що кожне твоє рішення - це сходи Ти підіймаєшся повище, йдеш униз Лиш ти вирішуєш, які зробити кроки Чи не робити їх, вирішуєш лиш ти Чи думав ти, що пан своєї долі? Що лише ти вирішуєш куди іти? І чи іти? Як ні, то краще б вже подумать, щоб не втрачать дорогоцінні дні Бо на початку думаєш, що часу вдосталь Та потім розумієш, що насправді ні..
2023-10-25 19:32:17
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1732
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12140