Новенький
День починався чудово, поки я не згадала, що перший урок у мене хімія ще й Олі в школі не буде сьогодні. Не те, щоб я ненавиділа хімію, але цієї вчительки боялись всі учні школи і я в тому числі...
Урок закінчився на диво швидко і непомітно. Я вийшла на перерву і попрямувала до туалету, щоб переодягтися в спортивну форму, адже далі моя улюблена фізра.
- Привіт. Я Домінік. Навчаюся в паралельному класі,- сказав якийсь високий, дуже гарний хлопець з червоними немов полум'я очима, русявим волоссям і чудовою усмішкою.
- Привіт. А я Настя. Приємно познайомитись.
- Мені також дуже приємно. Мені пора йти, надіюсь ми ще зустрінемось.
- До зустрічі.
Милий хлопець. Дуже схожий на Артура. Ох, знову я про нього... Він все таки врятував мене, я правда не знаю від кого і чого, але потрібно подякувати.Подякую йому на наступній перерві.
Люблю футбол. Шкода, що урок так скоро закінчився, ми майже виграли... Треба знайти Артура, де ж він...
- Ось ти де красуне!- якийсь хлопець поклав руку на моє плече , відвернувши голову, я побачила новенького.
- О.. Знову привіт,- сказала я, повернувшись до нього обличчам. Він почав підходити все ближче і ближче. Я робила кроки назад, намагаючись "втекти", поки не вперлася в стіну. Він наблизився до мене настільки близько... Його очі дивились прямо в мої. Його губи були дуже близько до моїх! Я закрила очі, в очікуванні що ж буде далі...
Урок закінчився на диво швидко і непомітно. Я вийшла на перерву і попрямувала до туалету, щоб переодягтися в спортивну форму, адже далі моя улюблена фізра.
- Привіт. Я Домінік. Навчаюся в паралельному класі,- сказав якийсь високий, дуже гарний хлопець з червоними немов полум'я очима, русявим волоссям і чудовою усмішкою.
- Привіт. А я Настя. Приємно познайомитись.
- Мені також дуже приємно. Мені пора йти, надіюсь ми ще зустрінемось.
- До зустрічі.
Милий хлопець. Дуже схожий на Артура. Ох, знову я про нього... Він все таки врятував мене, я правда не знаю від кого і чого, але потрібно подякувати.Подякую йому на наступній перерві.
Люблю футбол. Шкода, що урок так скоро закінчився, ми майже виграли... Треба знайти Артура, де ж він...
- Ось ти де красуне!- якийсь хлопець поклав руку на моє плече , відвернувши голову, я побачила новенького.
- О.. Знову привіт,- сказала я, повернувшись до нього обличчам. Він почав підходити все ближче і ближче. Я робила кроки назад, намагаючись "втекти", поки не вперлася в стіну. Він наблизився до мене настільки близько... Його очі дивились прямо в мої. Його губи були дуже близько до моїх! Я закрила очі, в очікуванні що ж буде далі...
Коментарі