Намисто
Школа
Не знімай намисто
Урок фізкультури
Артур
Я б міг дивитись на неї вічно
Вперта
Новенький
Правда
Щоооо?
Вітер єдиний кому можна довіряти
Я ж не ти)
Урок фізкультури
- Вибачте за запізнення. Дозвольте встати в стрій.
- Дозволяю.Ставай. І так діти, сьогодні гарна погода, тому ми підемо грати футбол на вулиці. На праавоо! На вулицю кроком руш! Настю, злишся.
- Так. Я вас слухаю Миколо Вікторович.
- Настю, краще скинь намисто, бо під час гри може бути не зручно, ще загубиш. Дай його мені. Я після уроку віддам,- він сказав це з якоюсь дивною усмішкою.Намисто мені не заважає, але треба напевно зняти, а то будуть проблеми, але Артур казав цього не робити... Хоча, що може статися...
- Ось тримайте, тільки не загубіть.
- Звичайно. Йди до однокласників.

Якось дивно і не захищено я себе почуваю... І де взагалі Артур...

Проходячи біля стін школи, я відчула як хтось схопив мене ззаду, до обличчя приклав якусь ганчірку з дивним запахом іііі...  далі я знепритомніла... Здавалося, що може статися...
© Seven ,
книга «Подорожній».
Коментарі