Потяг
Ну ось! Скiнчились цi три днi
I я з квитком в руках чекаю потяг,
Але чомусь так сумно, прикро так менi,
Що на собi я ладна рвати одяг.
З тобою залишитись хочу я понад усе
Наповнити життя твое собою
Та ти мовчиш, мене ти садиш на цей рейс
Ти зрозумiти дав, що я одна, що не з тобою
Я зазираю у твої блакитнi очi
З надiєю побачити у них бажання,
Але я знаю, ти мене не хочеш
В твоїх очах говорить лиш мовчання...
I я поїду знов туди до дому,
А ти лишишся тут з своїм життям.
Чому так? Менi досi не вiдомо.
Ми їдем в рiзних потягах i по своїм путям...
2019-06-17 07:47:45
2
0