Вірші
День перемоги
День перемоги - це символ краху
Епохи жаху, епохи страху,
Війни, що забрала з собою
Героїв, істинних героїв.
День перемоги - це не лише два слова,
А книга, яку ми разом знову
Одного дня всядемося читати,
Сльозами всі сторінки омивати.
Наповнять площі онуки і діти,
Вітатимуть вас, подарують квіти.
Їх приймуть, навіть посміхаючись.
І ми підем... Подумки каючись.
"Пробачте нас, герої, за майбутнє,
В якому перемога вже забута,
За те, що за весь рік лиш раз
Ми дякуєм і згадуємо вас".
День перемоги - це символ краху
Епохи жаху, епохи страху,
Війни, що забрала з собою
Героїв! Істинних героїв.
Писала ще в школі. І не про цю війну. І не українською. Але хочу залишити тут
1
0
132
Рожевий захід сонця
Рожевий захід сонця.
Скільки казок несе він на долонці?
Чарує барвами, солодкими, як мрії.
У присмаку його живуть надії.
Нагадує про те, що могло бути,
І що минулого не можна повернути.
Тоненьким пензлем пише він про те,
Чого не станеться ніколи і ніде.
Історію про небувале намалює
І знов примарним сном він зачарує.
У подорожі тихій сонце гасне.
Рожевий захід сонця... Він прекрасний.
1 березня 2005, Мелітополь
1
0
223
"Світ ловив мене, та не впіймав" Г. Сковорода
Рахувати стала роки,
Намагалась згадати ім'я.
Думала, що світ широкий,
Виявилось, що світ - це я.
Мовчати немає наснаги.
Рожевого сонця плин.
Шукала я слів для скарги,
А лине лиш спів один.
Дивилась на зграю пташок.
Летіла б за ними в даль.
Тремтіла, і до мурашок
Проймала мене печаль.
Бо впоратися не можу
З тим, що для інших жарт.
Думала, що переможу,
Та досвід пішов на ґарт.
Руки простерті і щирі,
Я не цураюсь змін.
Лиш полишіть мої мрії,
Там тільки я і мій дім.
Ступаю, шукаючи шляху,
У сутінках і у пітьми.
І знову на краєчку даху
Привіт відправляю тобі.
А завтра моє у кімнаті,
Де тихо і ні душі,
Не квапте його, не квапте,
Можливо воно пише вірші.
Тому мої очі відкриті
І вабить їх все нове.
Думала, я блукаю у світі,
А це світ загубив мене.
1
0
206
