Письма
Он смотрел как я писала письма, Как размазывала чернила по листам. Не закончены мною были пьесы, Те заклятья что обещала дописать... Он наслаждался каждою ошибкой, Насмехался, улыбаясь и глумясь. Стоял над головой и дожидался, Когда закончу письма я писать. Я пыталась отойти - не получилось. Он стоял с усмешкой волевой. Как бы злобно на него я не смотрела, Как бы хитро соблазнить, Я не смогла. И дописывала чёртовы поэмы, Под зорким глазом земноно короля.
2022-10-04 20:03:02
8
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673