Ніч
Відьма
Вона вигиналась від його дотиків, Стискала білу ковдру від насолоди, Не в змозі й вимовити слова. Його пальці блукали по її стегнам, А очі зосереджено споглядали, За кожним різким рухом. Коли вона набирала повітря, Він її цілував, знову його забираючи. Ніч лише почалась, але вже була нестерпно довгою. Вона вигиналась від його дотиків, Їй подобалось як він важко дихав, Вона раділа його бажанню, Й знала що це надовго. На ранок прийдуть старі проблеми, Серце знову вернеться у груди. Але зараз вона тремтіла від його клятих дотиків. Не вимовляючи жодного слова.
2022-10-12 08:13:16
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ліса
Мені здається я знає хто тут до чого, ух) Як файно
Відповісти
2022-10-12 08:55:32
1
Відьма
@Ліса хе хе хе
Відповісти
2022-10-12 08:59:30
Подобається
Інші вірші поета
Весна Щось нове Вибач Вона
Інші поети
Evelyn Moore
@Evelyn12
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1651
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1389