Знайдіть мене в пожовклих листях
Знайдіть мене в пожовклих листях, Коли вода стікала у канали, Коли весь бруд поновлювався й вилізав на сушу. А вітер обіймав ночами. І та маленька птаха, Не щебетав раненько на вікні. Не оголошував свої промови, Не їв те печиво залишене дітьми. Знайдіть мене в пожовклих листях, Я буду там лежати на одинці. Лише як марення приходила б до тебе, У снах. В іллюзіях старих провинцій.
2022-09-28 13:51:38
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ліса
Як ніжно🥰😌
Відповісти
2022-09-28 13:52:22
1
Ліса
Хоча і сумно
Відповісти
2022-09-28 13:52:35
1
Відьма
@Ліса ніц сумного немає
Відповісти
2022-09-28 13:53:33
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1807
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2033