Щось нове
Як важко тепер відпустити, Як важко повірити знов. Моє серце знов обдурили, Моє сердце втратило кров. Я щиро тебе покохала, Впустила в душу свою, З тобою було спокійно, І зовсім не було жалю. А ти як і всі примар`і, Кинув мене на світанку, І знову лишилась одна, І знову як кіт на підвір'ю. "Моя це винна, не твоя" Цей текст уже як молитва. Закрилась моя знов душа, І ліків як завжди не треба.
2022-11-04 22:20:44
8
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2467
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2520