Самотня

Олександр Гусейнов

Самотня ходиш по квартирі Шукаєш щастя в телефоні Життя як доска що несе на хвилі Та від води вже щоки повні Ниєш, що немає тобі гідних На хлопців завжди не щастить Залізні мимо, хочеш мідних А краще, золото яке блистить Він топче землю під вікном В твоїх дверях лишає квіти Та не дружить рибка із глибинним дном З таким як він не в змозі ти радіти Ти хочеш чорний Мерседес А він їздить на маршрутці Сидіти вдома, бо робота - стрес Дивитись на гладенькі руці Витрачати його гроші Зависати в спа-салонах Носити "шмотки" дорогі, хороші Життя в рожевих світлих тонах Жувати їжу в ресторані По вихідних ходити в клуб Пелюстки троянд в гарячій ванні І "селфі" фото твоїх розкішних губ Але кому така потрібна жінка? Ти ж просто є невигідной забавой Дорога, та не пахуча квітка Дешевше жити з НАДУВНОЮ БАБОЙ! ©04.05.2019

2019-05-03 09:42:03

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Олександр Гусейнов

@Вікторія Дякую, сонце:)

Відповісти

2019-05-03 11:43:10

1

Ірина Ko

Класнецький вірш👌🔥

Відповісти

2019-05-03 13:29:50

1

Олександр Гусейнов

@Ірина Ko спасибі, квіточко)

Відповісти

2019-05-03 14:50:11

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11283

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1500