Самотня
Олександр Гусейнов
Самотня ходиш по квартирі Шукаєш щастя в телефоні Життя як доска що несе на хвилі Та від води вже щоки повні Ниєш, що немає тобі гідних На хлопців завжди не щастить Залізні мимо, хочеш мідних А краще, золото яке блистить Він топче землю під вікном В твоїх дверях лишає квіти Та не дружить рибка із глибинним дном З таким як він не в змозі ти радіти Ти хочеш чорний Мерседес А він їздить на маршрутці Сидіти вдома, бо робота - стрес Дивитись на гладенькі руці Витрачати його гроші Зависати в спа-салонах Носити "шмотки" дорогі, хороші Життя в рожевих світлих тонах Жувати їжу в ресторані По вихідних ходити в клуб Пелюстки троянд в гарячій ванні І "селфі" фото твоїх розкішних губ Але кому така потрібна жінка? Ти ж просто є невигідной забавой Дорога, та не пахуча квітка Дешевше жити з НАДУВНОЮ БАБОЙ! ©04.05.2019
2019-05-03 09:42:03
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олександр Гусейнов
@Вікторія Дякую, сонце:)
Відповісти
2019-05-03 11:43:10
1
Ірина Ko
Класнецький вірш👌🔥
Відповісти
2019-05-03 13:29:50
1
Олександр Гусейнов
@Ірина Ko спасибі, квіточко)
Відповісти
2019-05-03 14:50:11
Подобається
Інші вірші поета
В іншім світі невідомому Сонце, сонце... Те, що твоє Ти обожнюєш MARVEL(Супергерой)
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9369
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1760