Самотня

Олександр Гусейнов

Самотня ходиш по квартирі Шукаєш щастя в телефоні Життя як доска що несе на хвилі Та від води вже щоки повні Ниєш, що немає тобі гідних На хлопців завжди не щастить Залізні мимо, хочеш мідних А краще, золото яке блистить Він топче землю під вікном В твоїх дверях лишає квіти Та не дружить рибка із глибинним дном З таким як він не в змозі ти радіти Ти хочеш чорний Мерседес А він їздить на маршрутці Сидіти вдома, бо робота - стрес Дивитись на гладенькі руці Витрачати його гроші Зависати в спа-салонах Носити "шмотки" дорогі, хороші Життя в рожевих світлих тонах Жувати їжу в ресторані По вихідних ходити в клуб Пелюстки троянд в гарячій ванні І "селфі" фото твоїх розкішних губ Але кому така потрібна жінка? Ти ж просто є невигідной забавой Дорога, та не пахуча квітка Дешевше жити з НАДУВНОЮ БАБОЙ! ©04.05.2019

2019-05-03 09:42:03

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Олександр Гусейнов

@Вікторія Дякую, сонце:)

Відповісти

2019-05-03 11:43:10

1

Ірина Ko

Класнецький вірш👌🔥

Відповісти

2019-05-03 13:29:50

1

Олександр Гусейнов

@Ірина Ko спасибі, квіточко)

Відповісти

2019-05-03 14:50:11

Подобається

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1499

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12427