Той, кого страшить любов
Олександр Гусейнов
Ой, сподобалась йому Та він боровся із собою Чому вона? - скажи - Чому? Мозок з серцем хотів бою Він знав себе так, як ніхто Душа давно пропита брудом І хоч вона одна на сто Кохання встане перед судом Він зробить боляче, він зробить Не в силах хлоп себе тримати Душа по-вітру завжди ходить Його призвання - спокушати Він любить волю та літати Самотній вовк, один на віки Не слід його комусь кохати Не допоможуть жодні ліки Вона свята, вона хороша Це не ті, що ходять всюди А на ньому грішна ноша Протилежні вони люди І він пішов, ще на початку Заради неї він пішов Не розпочавши ставить крапку Той, кого страшить любов
2020-06-12 18:37:08
19
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Сумно, але гарно. Як і майже всі вірші про любов...
Відповісти
2020-07-02 20:05:03
1
Олександр Гусейнов
@Kruhitka Dobro Дякую)
Відповісти
2020-07-02 20:07:38
1
Інші вірші поета
Чому сумний сьогодні Санта??? Степан в ночі... Слово Олесь, проблемний був мужик...
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Gray_Raven
@Gray_Raven
NieMi
@NieMi
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5416
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6456