Той, кого страшить любов
Олександр Гусейнов
Ой, сподобалась йому Та він боровся із собою Чому вона? - скажи - Чому? Мозок з серцем хотів бою Він знав себе так, як ніхто Душа давно пропита брудом І хоч вона одна на сто Кохання встане перед судом Він зробить боляче, він зробить Не в силах хлоп себе тримати Душа по-вітру завжди ходить Його призвання - спокушати Він любить волю та літати Самотній вовк, один на віки Не слід його комусь кохати Не допоможуть жодні ліки Вона свята, вона хороша Це не ті, що ходять всюди А на ньому грішна ноша Протилежні вони люди І він пішов, ще на початку Заради неї він пішов Не розпочавши ставить крапку Той, кого страшить любов
2020-06-12 18:37:08
20
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Сумно, але гарно. Як і майже всі вірші про любов...
Відповісти
2020-07-02 20:05:03
1
Олександр Гусейнов
@Kruhitka Dobro Дякую)
Відповісти
2020-07-02 20:07:38
1
Інші вірші поета
Я не палю, але сьогодні... 5 хвилин Зореліт Вмій обирати
Інші поети
mira_cha
@mira_cha
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
61
4
7827
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4314