Той, кого страшить любов
Олександр Гусейнов
Ой, сподобалась йому Та він боровся із собою Чому вона? - скажи - Чому? Мозок з серцем хотів бою Він знав себе так, як ніхто Душа давно пропита брудом І хоч вона одна на сто Кохання встане перед судом Він зробить боляче, він зробить Не в силах хлоп себе тримати Душа по-вітру завжди ходить Його призвання - спокушати Він любить волю та літати Самотній вовк, один на віки Не слід його комусь кохати Не допоможуть жодні ліки Вона свята, вона хороша Це не ті, що ходять всюди А на ньому грішна ноша Протилежні вони люди І він пішов, ще на початку Заради неї він пішов Не розпочавши ставить крапку Той, кого страшить любов
2020-06-12 18:37:08
19
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Сумно, але гарно. Як і майже всі вірші про любов...
Відповісти
2020-07-02 20:05:03
1
Олександр Гусейнов
@Kruhitka Dobro Дякую)
Відповісти
2020-07-02 20:07:38
1
Інші вірші поета
Постать в темряві Інтерв'ю з повією А час все спливає... Забутий друг
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4535
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4631