Моє життя несолодке...
Моє життя несолодке. За що така кара? Вони кажуть - Облиш! Вони кажуть - Нездара! А я йду вперед пробиваючи стіни Обережно ступаю оминаючи міни Крок за кроком, по східцях, повільно на дах Із вірою в серці, з запалом в очах І скільки разів я впаду - не важливо Головне, щоб піднятись, завжди, були сили!
2021-07-17 17:05:05
21
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Так! Дякую)
Відповісти
2021-07-18 07:09:46
1
Микола Мотрюк
Супер.!!
Відповісти
2022-12-12 11:55:06
Подобається
Володимир Брама
Так, треба підніматися.
Відповісти
2024-08-15 08:25:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4289
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2410