Моє життя несолодке...

Олександр Гусейнов

Моє життя несолодке. За що така кара? Вони кажуть - Облиш! Вони кажуть - Нездара! А я йду вперед пробиваючи стіни Обережно ступаю оминаючи міни Крок за кроком, по східцях, повільно на дах Із вірою в серці, з запалом в очах І скільки разів я впаду - не важливо Головне, щоб піднятись, завжди, були сили!

2021-07-17 17:05:05

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Олександр Гусейнов

@Лео Лея Так! Дякую)

Відповісти

2021-07-18 07:09:46

Микола Мотрюк

Супер.!!

Відповісти

2022-12-12 11:55:06

Подобається

О Брама

Так, треба підніматися.

Відповісти

2024-08-15 08:25:38

Подобається

Інші вірші поета

О, Анжеліко... Мрія письменника Древо пам'ятає Я твій Термінатор...

Інші поети

Деннис

@Dennis_Mak

Ms. Nothing

@ms_nothing

D. K.V.

@d_kv

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3780

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3903