Моє життя несолодке...
Моє життя несолодке. За що така кара? Вони кажуть - Облиш! Вони кажуть - Нездара! А я йду вперед пробиваючи стіни Обережно ступаю оминаючи міни Крок за кроком, по східцях, повільно на дах Із вірою в серці, з запалом в очах І скільки разів я впаду - не важливо Головне, щоб піднятись, завжди, були сили!
2021-07-17 17:05:05
21
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Так! Дякую)
Відповісти
2021-07-18 07:09:46
1
Микола Мотрюк
Супер.!!
Відповісти
2022-12-12 11:55:06
Подобається
О Брама
Так, треба підніматися.
Відповісти
2024-08-15 08:25:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1932
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1474