Моє життя несолодке...
Моє життя несолодке. За що така кара? Вони кажуть - Облиш! Вони кажуть - Нездара! А я йду вперед пробиваючи стіни Обережно ступаю оминаючи міни Крок за кроком, по східцях, повільно на дах Із вірою в серці, з запалом в очах І скільки разів я впаду - не важливо Головне, щоб піднятись, завжди, були сили!
2021-07-17 17:05:05
21
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Так! Дякую)
Відповісти
2021-07-18 07:09:46
1
Микола Мотрюк
Супер.!!
Відповісти
2022-12-12 11:55:06
Подобається
Володимир Брама
Так, треба підніматися.
Відповісти
2024-08-15 08:25:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4769
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2132