Вірші
Міліони разів телефонував я до тебе
Міліони разів телефонував я до тебе
Сотні тисяч щодня тобі слав смс
Для життя в цьому світі моя ти - потреба
Я хочу з тобою і вже не хочу без
Коли вранці виходиш ти на подвір‘я
Краса твоя сяє від сонця ясніш
Ти даєш мені крила, янгольське пір‘я
До неба взлітаю з коханням хутчіш
Ти найгарніша красуня в галактиці
Це знають всі люди, це знають Боги
З тобою мені тепло і в Арктиці
Закохався Диявол і вліз у борги
Та холод в тобі до моїх почуттів
Мабуть заслужив, можливо, так треба
Та я не зпинявся, почути голос хотів
Міліони разів телефонував я до тебе
7
0
319
Я хотів цілувати тебе у вуста
Я хотів цілувати тебе у вуста
На руках носити доки вистачить сил
Та кохання немає, ти в середині пуста
На серце порожнє давно осів пил
Із скляних очей б‘є мертвий холод
Ти раніше була, як найкращий напій
Де п‘янкий аромат? Де, той, хміль? Де солод?
Його інший смакує. Він вже не мій
Я ходив на одинці подалі від люду
Я на Марсі роздумував над усим цим
І блукавши при зорях втомився від блуду
Кохання прокисло, смак втратив інтим
Розлуку забути допомагає спиртне
Я згадую нас і рахую до ста
Я завжди був щирим і хотів лиш одне
Я хотів цілувати тебе у вуста
4
0
380
Мандрівка до...
Я підвівся з підлоги, і побачив своє тіло
Воно непорушно лежало на паркеті
Я вже без відчуттів, дивлюсь на це сміло
Я більше не числюсь на цій планеті
Моя подорож, до Пекла мандрівка
Кістлява з косою, то мій провідник
Дивлюся на череп - Ти хлоп, чи дівка?
Її мовчання душу тягне на крик
Я там бачив трьохголового пса
Я там бачив черепа і кістки
Мороку й смерті устрашала краса
Там квіти з зубами і в крові пелюстки
Там душі в чанах в окропі киплять
А чорти сміючись підкидують дров
В чанах усі разом, неважлива стать
Розплата за гріх, за грішну любов
Там бродять по всюду пекельні потвори
Там пахне горілим і смаженим м‘ясом
До світу живих закриті коридори
Цей світ не слідкує за звичним часом
Мандрівка моя то квиток в один бік
Грішник не матиме назад вороття
Мій час на землі нещодавно вже стік
А ти не спіши, цінуй своє життя
5
0
397
Я стою перед...
Я стою десь в пітьмі перед очима смерті
Кістлява стара простяга мені руку
Дивлюсь на пальці гнилі і обдерті
Мені не зпинити, цю, бісову суку!
Я повертаюсь назад на 10 хвилин
Я сиджу за столом із коханой людиной
І в чому ж причина? Та є купа причин
А я так зголоднів, давлюся вже слиной
Її погляд таємний і в ньому загАдка
Розгадати не хочу, не маю бажання
У нас є вино, до вина шоколадка
Ми без почуттів вдаємо кохання
Я рОблю ковток, за ним роблю ще
На обличчі їі з‘являється сміх
Мені щось недобре, все тіло пече
Я повільно вмираю, вона взяла гріх
Я стою десь в пітьмі перед очима смерті
Я багато грішив і настала розплата
Мене руки чіпають гнилі і обдерті
Для мене у Пеклі звільнилась палата
3
0
324
Малий Сашко десь безвісти пропав...
Малий Сашко десь безвісти пропав
Усе село стояло на вухах
Постійно гавкав старий вовкодав
І в господаря вертівся на очах
Чоловік від люті вбив свого собаку
В руці, від крові, червоніє дрин
Смерть знищила ту, магію усяку
А пес, то був, той зниклий син!
15
7
410
Від Ромео…
В цій історії біль, але справжнє кохання
Про мене з тобою Шекспір написав
Як зустрів свою смерть, була ти остання
Остання, котру я до смерті кохав
Дві веронські родини жили ворожбою
Я із Мантенні, а ти Капулетті
ЗАвжди готові до кровавого бою
Дві скажені сім‘ї на цій бідній планеті
Я тоді був ще бовдур, кохав Розалін
В її серці лиш холод, душа кам‘яна
І ніщо не розпалить холодний камін
Але все так змінила подія одна…
З друзями я пробрався на бал
Наші лиця приховані масками
Я тоді ще не знав, що зустрів ідеал
А кохання увірвалось із ласками
О, Джульєто, кохана, ти мій цілий світ!
Лиш тобою живу, а без тебе загину
Лиш з тобою я милий, мякий, ніжний кіт
Так хочу тебе я зводити до млину…
О, Джульєто, моє ти найбільше кохання
Я домовивсь з Лоренцо, з хорошим ченцем
Він погодивсь провести таємне вінчання
Ти, Я і Кохання, утрьох під вінцем!
Та родина твоя обірвала всі мрії
Силоміць видає за графа Паріса
Я від люті відваживсь на жорстокії дії
Я убив конкурента, убив того біса!
Все так склалось, як склалось, відомо фінал
Ромео з Джульєтой пішли в інший світ
Дві кохані душі у Раю йдуть на бал
Де нема плину часу, де нема плину літ…
5
2
273
Олесь, проблемний був мужик...
Олесь, проблемний був мужик
Сварливий, ніби клюнув маку
Та не набивав нікому пик
А лиш показував всім сраку!
І з незнайомцем він затіяв сварку
І гола дупа світить із дверей
А тип схопив, і "кинув палку"
Бо незнайомець той, був Гей!
10
0
441
Моє життя несолодке...
Моє життя несолодке. За що така кара?
Вони кажуть - Облиш! Вони кажуть - Нездара!
А я йду вперед пробиваючи стіни
Обережно ступаю оминаючи міни
Крок за кроком, по східцях, повільно на дах
Із вірою в серці, з запалом в очах
І скільки разів я впаду - не важливо
Головне, щоб піднятись, завжди, були сили!
21
4
429
Сергій, залежний ігроман
Сергій, залежний ігроман
Взяв до рук свій гаджет і залип
Не їв, не спав, "втикав" в екран
З глузду з'їхав бідний тип
Зайшли в квартиру, а він мертв'як
Один скелет та сівший телефон
А душа "не шарить" Що? І Як?
Уся увага "втупилась" в Айфон!
10
2
376
Степан в ночі...
Степан в ночі натрапив на хатину
Його м'ясцем господарь частував
Потім, постелив м'яку перину
І в ліжко спати чоловіка вклав
Степан не знав що більше не проснеться
В господаря кровава ряса
Так чинить з кожним, хто туди припреться
Бо він не може без людського м'яса!
13
1
380
Кохана дівчина Дмитру наснилась...
Кохана дівчина Дмитру наснилась
Він довго мріяв в снах її зустріти
Минув вже рік, з тих пір, як вона вбилась
Він на могилку їй приносив квіти
Вона на відстані Дмитра тримала
А він все біг, за нею, мов скажений
На той світ, з собою, і забрала
Помер у сні коханий наречений...
8
0
360
Вітер з Сходу...
Вітер з Сходу тихо собі дує
Нічне село окутав білий сніг
Стара хатина вічно все пустує
Ніхто не в силах переступить поріг
Нечиста сила править в тій оселі
Мала, кудлата, але зла, як бик
І дім стоїть, немов самотні скелі
Чужих не впустить хатній домовик!
13
4
382
НАШ РІДНИЙ ДІМ
В чудовій країні я народився
В чудовій країні зараз живу
В світле майбутнє щиро дивився
Де, на рідній землі будую долю свою
Ріки, озера, ліси та поля
Безкраї простори, родюча земля
Тут люди хороші, в серцях доброта
Мирний народ, у душі нема зла
Ми проти агресій, ми проти стрільби!
Ми не хочемо крові, Ми не хочем війни!
Хто до нас із добром - ми з відкритой душою
Та за рідну країну станем горою!
Це наша Батьківщина! Наш рідний дім!
Ми безстрашний народ, покажем усім!
Не впадем на коліна, не складем руки
Ану, Геть, з рідной землі, ворожі падлюки!
Це наша Батьківщина! Наш рідний дім!
Ми безстрашний народ, покажем усім!
Перемога за нас, і так буде незмінно!
Живи навіки-вічно рідна Україно!❤🇺🇦🇺🇦
P.s Це мала б бути моя нова пісня, але у звязку з останніми подіями не маю змоги її записати(
8
0
274
Сергій під дубом...
Сергій під дубом відливав тихенько
І розвернувся до товаришів
А перед цим, жував смачні опеньки
Не дав нікому, сам усе і з'їв
А що з рукою? Чом вона прозора?
Мене не бачуть. Що за кепське діло?
Дивлюсь, а поруч Смерть стоїть сувора
А на землі, моє померле тіло!
5
3
476
А час все спливає...
Між непролазними хащами в моїй голові
Я в спогадах рився, шукав світлі дні
Чорнобілі картинки, доля сіра, похмура
Там скривлені фейси, одна карикатура
А де ж кольори, яскраві палітри?
Безвісти зникли, розтворились в повітрі
Мій мозок не вірить, він все ще шукає
А життя пролітає, а час все спливає...
6
0
275
Дівчина з снів
Ми зустрілися якось у сні
Серед моря, в яскравий світанок
Ми пливли на одному човні
Розділили любов на сніданок
Я очі відкрив і смуток зустрів
Адже ти нереальна, ти лише сон
Нарешті цей день, нудний, пролетів
Зі мною до тебе летить Купідон
Сьогодні вже інша історія в нас
Я секретний агент, а ти в зла, полонена
З тобою до ранку проводжу в снах час
А потім реальність - сумотоха буденна
Я закохався у ту, якої немає
Та ні, не здурів, я все розумію
Мабуть то Диявол у забавки грає
А я підкоряюсь, перечить не смію
Колись я зустріну реальну в житті
Ти все зрозумієш і підеш з мого сну
Та допоки ми тут, та допоки ще ті
Я кохаю безмежно тебе лиш одну!
13
0
412
Щось перебило мій солодкий сон...
Щось перебило мій солодкий сон
А там були ж такі пікантні сцени
Тут щось не так, похмурий тон
Повільно остивають вени
Чому так темно і незручно?
Чому так кепсько робиться мені?
В дерев'яну кришку я гамселю гучно
Мене поховано під тонами землі!
15
3
351
ПАТРІОТ
Годі чекати що прийде спасіння Адже спасіння у наших руках
Час нам відчути свободи проміння
Пусті балачки проявити в ділах
Ми, як криниця, в якій лежить камінь
Цей камінь потрібно негайно прибрати
Посіємо Волю, з неї виросте пагін А потім вже й квітка почне розквітати
Одні за свободу на Сході воюють Боронять рідну землю за нас, усіх людей
Інші, мов коні, на роботі працюють
На підтримку героям виділяють грошей
Тільки разом ми сила, по одинці - ніщо
Ми зробимо так, щоб діти горя не знали
Щоб щастя в країну дорогу знайшло
Щоб усі українці гуртом заспівали...
Я патріот своєї відчизни!
Я тут народився, я тут і помру!
Я вірю що щастя за горами блисне І кожен відчує безмежну красу
Ми сильний народ, відступати не станем!
Нехай в ворогів з пащек лізе піна! Поганцям усім гарно мізки ми вправим!
І камнем у горлі стане їм Україна!
Кров козаків тече в наших жилах З нами відвага, сила та міць Перемога летить до нас вже на крилах
Зганя ворогів з усіх рідних місць
З нами Господь, бо ми є хороші Адже стоїмо на рідній землі Здолаємо зло, покладемо на ноші Й покриє добробут наші краї
А потім країна встане на ноги Зарплати піднімуть і ціни спадуть Відбудують розбите, залатають дороги
Доступне житло всім сім'ям дадуть
Зникне злочинність, хабарі та обмани
Стане життя, як солодка маліна
І скажем тоді, гуртом, ми усі з вами
Найкраща країна - Це моя Україна!
P.s: Це моя пісня. Подивитись кліп можна тут - https://youtu.be/D7Y83gp3_FA
15
8
460
Я твій Термінатор...
Я твій Термінатор, а ти моя Сара Конор
Та в нас лише комедія, не трилер і не хорор
Ти Привид у броні, а я славетний Робокоп
Ми станем кращой парой, ми потрапимо у Топ
Я скажений Джокер, ти гаряча Харлі Квін
На порівняння ласий, бо вже бачив купу кін
Я брутальний Бетмен, а ти моя Жінка-кішка
За вікном вже ніч, давай лягати в ліжко...
*Халтура на 8 рядків😁
*Текст з моєї пісні😎✌
9
4
381
Інтерв'ю з повією
- Пані Повія, до Вас перше питання
Що обирете: грошву чи кохання?
- Звісно що гроші, а любов, то до сраки!
Вона псує нерви та забива баки
Не для мене є шлюб, прибирання, варіння
То робота для смертних, а я ж то "Багіня"
Щоб завидною леді, як Я, в світі стати
Знай ти "Кому" і за "Скільки" давати!
- То Ви відразу знали ціну цьому тілу?
Ви не з всими підряд, а з тим, з ким хотіли?
- Звичайно панове! Я люблю так "зелені"
Я лиш з тими дядьками, в котрих повні кишені
Якщо ти звичайний собі праціаник
То лише в кулачок собі можеш "Вжик-вжик"!
- А коли захотіли Ви стати повією?
І як йшли до мети з вірой й надією?
- Жила я в селі і відвчилась у бурсі
Мене вигнали там аж на першому курсі
Я дивилась на подруг й блювати кортіло
Вони бідним "лохам" дарували все тіло
Дешеве "бухло", перший секс в "Жигулі"
Немає в них мізків, дурнуваті малі
Я хотіла Шампанське попивать в "Лімузині"
Накачать собі губи, накачать свої "дині"
Мати маєток з видом на море
Кожен із нас свою долю сам творе!
Я вклала немало сил в своє тіло
Щоб панство шляхетне мене захотіло
- Ви задовольняли колись відому особу?
- Якось Поплавський на мені знімав пробу
Старий пердун давав гарну платню
Щоб я смачно глотала, його ту, хуйню!
- Мабуть, тілький грішні полюбляють повій?
Їх диявол схиляє до збочених дій
- О, ні, мій хороший, і святі теж приходять
А потім у церкву прощення йдуть молять
Консультувала я папу святого колись
Він зі мною добряче омолодивсь
Все життя не займався сексом старий
Тепер часто поре мене, мов дурний!
Мій постійний клієнт, щедро сипе монети
За солодкі моменти, за шикарні мінети
- Досить, курво, молотити хуйню!
Я манав далі вести це дурне інтерв'ю!!!
8
0
441
Микола хтів порадувать дружину...
Микола хтів порадувать дружину
І робота купив додому
Сусід від заздрості пускає слину
Залізний знається в усьому
Весь дім блистить, вона щаслива
І лиш господарю не "по-приколу"
Бо робот в ліжку що є сили
Дружині заміня Миколу!
6
0
375
Відьма зуб точила на Івана
Відьма зуб точила на Івана
Бо той, відмовився її кохати
Згрішить схотіла, курва драна
Із світу парубка зігнати!
Та жодні чари того не беруть
Ні блискавки, ні вогняная куля
Бо забобони бабські бережуть
Від чорной магії рятує Дуля!
6
0
501
Те, що твоє
Ми всі з вами різні і в кожного свій смак
Для когось ти норм, а для когось - Нуу, так...
Комусь ти звичайний, і таких в світі купа
А комусь аж мерзенний, як дідова дупа
Та для когось Ти - Все, увесь цілий світ
І якщо це взаємно - чекай кохання без бід
І нехай це життя всяку хрінь в очі ль'є
Не спіши ти нікуди, обирай те, що твоє
12
2
551
Чому сумний сьогодні Санта???
Чому сумний сьогодні Санта?
Сидить із пляшкой на одинці
Йому до сраки бій куранта
Йому не милі всі гостинці
Він прагне спокою і тиші
Вмикнути джаз, налити рому
А за вікном біліють миші
То сніг кружляє біля дому
Він чарку випив, закусив
Зайшло чудово, діду тепло
- Чи я хотів? Чи я просив?
Прийти сюди, в холодне пекло!
Ви всі щасливі, у вас свято
Сімейне свято "Новий рік"
А в мене справ всю ніч багато
І так завжди, і так весь вік
Вашим дітям подарунки
Я приношу в кожний дім
Ану, загляньте за лаштунки
Усе чужим, та хрін - своїм!
І бідний Клаус з горя п'є
А потім оленів у сани
Весь перегар вбив монпась'є
- Охо-хо! Вперед! Погнали!
І біль з душі прогонить вітер
І сніг остудить всю тривогу
І на листах, на купі літер
Знайде дідусь до всих дорогу!
9
0
489
Ми зустрілися не в тому часі
Ми зустрілися не в тому часі
І долі вже написані давно
Кохання мчить по чорній трасі
В серцях набралося вино
Воно п'янить, воно дурманить
Між нами тягу створює міцну
Кохання прагне тілом править
І поруч бачить лиш тебе одну
Та це не фільм, та це не казка
В житті не буде все як слід
Не наша тут любов і ласка
До душ підкрався сильний лід
Він заморозить бідні почуття
І змусить іншим дарувати нові
Ніким для тебе скоро стану я
Стоїть стіна замурзана від крові
На кулаках біліє штукатурка
Та швидко тане у червоній масі
Стіна страждає від придурка
Бо ми зустрілися не в тому часі
15
1
451
Я не палю, але сьогодні...
Я не палю, але сьогодні
Візьму цигарку й затягнусь
Холодне дуло біля скроні
Давно вже смерті не боюсь
З легень повільно дим виходить
В повітрі тане він нічному
Довкола мене смерть вже бродить
Без дозволу прийшла додому
Кістлява морда посміхнулась
Блистить коси гострюче лезо
Наші погляди зіткнулись
Ой, важко думати тверезо
В руці тремтячій пістолет
Мій палець лізе на гачок
Завмер чекаючи скелет
Піду з життя під ніжний рок
Порожня пляшка від спиртного
Мій розум вже протверезів
Залиш мене, стара, самого
Тебе, костлява, я розвів!
Вали, давай, котися, геть!
Гарчу на всю я грізним басом
Сюди дарма прийшла ти, Смерть
Зайдеш пізніше, іншим разом
9
0
420
О, Анжеліко...
О, Анжеліко, моя королева
За для Вас я готовий на все в цьому світі
Голіруч покладу найлютішого лева
Не здолають мене його гострі кігті
Я осідлаю чорта, полечу з ним за хмари
Накраду зірочок та подарую їх Вам
Я безстрашно пройду крізь відьомські чари
І за Ваш поцілунок бісу душу віддам
Я простий собі лицар, не маю я трона
Та хоробрість моя міцніше всіх королів
Я здолаю потвор, осідлаю дракона
Щоб вогник кохання до мене не стлів
Я об'їздив весь світ, бачив купу жінок
Та гарніших за Вас немає ніде
Любов як вино, зробіть хоч ковток
І вранці вже сонце по-іншом зійде
Ми об'єднаємо душі в коханні палкому
Ми залишимо все і поїдем до мрій
Ми підем під вінець, і скажу я на тому
-Ти навіки моя, а я навіки лиш твій
12
4
375
Івась був наш сільський тріпло...
Івась був наш сільський тріпло
Брехнею гроші заробляв
Казав, що бачив НЛО
Про це книжки з життя писав
Зелені стежили із неба
Думок про помсту мали купу
Й провчили хлопця, так, як треба
Космічний зонт запхали в дупу!
8
2
378
Ти прийдеш до мене в ніч…
Ти прийдеш до мене в ніч
Сповідатись за свої гріхи
Ми з тобою віч на віч
Бавитимемось від нудьги
Я дивитимусь у твої очі
І рук твоїх тепло відчую
Ми два грішники в обіймах ночі
З тобой себе не контролюю…
4
0
305
Ти хороша, але не для мене
Ти хороша, але не для мене
І з іншим тобі буде краще
Він хлопець чудовий, як треба
А я бісів демон пропащий
Мені важко боротись з собою
Таргани не дають душі спокій
Гріхів повний мішок із горою
Я не славний герой чи добродій
Потрібно вчасно натиснути кнопку
Аби вимкнути всі почуття
Згас вогонь завершивши топку
Зі мною не буде солодким життя
Крок за кроком, назад, відступаю подалі
Моя постать повільно зникає в пітьмі
Душа гірко все плаче і серце в печалі
Але так буде краще, краще тобі.
10
8
515
В іншім світі невідомому
В іншім світі невідомому
Сидять істоти за книжками
Біла паста мчить по чорному
Вони сміються там над нами
Вони творці всіх доль людських
Вони життя для нас там пишуть
Ми всі залежимо від них
З шматків душі салатик кришуть
Хтось злий, хтось добрий, хтось ніякий
Хтось кохає, а хтось ні
На світі люд існує всякий
Одні вгорі, другі на дні
Ми тут творці своєї долі!
Так звикли думати всі люди
Насправді ж, граємо ми ролі
Сценарій душ літає всюди
У когось радість, в когось біль
Одні сміються, інші плачуть
Життя - це цукор, або ж сіль
Творці сліпі, вони не бачуть
Вони не можуть відчувати
Для них ми ляльки на нитках
Так просто їм когось прибрати
Так просто сіяти в нас жах
В іншім світі невідомому
Сидять істоти за книжками
Біла паста мчить по чорному
Вони сміються там над нами
7
1
492
Не варто мертвих зачіпати!
Ніч спокійна, як ніколи
Вітер в полі тихо свище
Зорі хмари покололи
Спить містичне кладовище
Тиша, спокій, сновидіння
Труп в могилі під землею
Пустило дерево коріння
Смерть зі мною, а я з нею
Пахав, як проклятий, пахав!
Життя було, як біганина
Все заробляв і заробляв
До грошей жадібна людина
І тільки тут, на купі грунту
Лежу і сплю, у снах літаю
Ціную кожну я секунду
Що буде потім? Ох, не знаю
Я чую сміх і голоси
Метал ударив в кришку гроба
Куди не слід сують носи
Ті, у кого золота хвороба
Відчуваю дотики тілесні
Ланцюг злітає з синьой шиї
Зникають з пальців перстні
Грабіжники в моїй могилі!
Я знаю правила, я знаю
Для живих я мертвий, непорушний
З останніх сил лежу чекаю
Я мрець скупий та відчайдушний
Відкрию очі свої білі
Череп злісно усміхнеться
Злість летить по-всьому тілі
Вмерти, друзі, вам прийдеться!
Сонце ранок відкриває
Тіла роздерті на могилі
Кров на землю все стікає
Біліють кості, кості милі!
Смерть, це грань не для живих
Не варто ніс до неї пхати
Тримайсь подалі від цих лих
Не варто мертвих зачіпати!
13
1
465
Їхні тіла віддають холодом
Їхні тіла віддають холодом
Вони нетакі, вони незвичайні
Воюють з своїм природнім голодом
Худоба прикована в стайні
З болем в собі відвикають від крові
Вони є незвірі, вони розуміють
Зовні страшні та їх душі чудові
Істоти про мир і життя тихо мріють
Та в світі біда, називається "люди"
Все що страшить вони звикли вбивати
Від них не сховатись, вони є усюди
Бідним істотам судилось програти
Ми королі на цій рідній землі!
Ми є краса, а вони є потвори!
Ми завжди в усьому будем праві!
Для нас всі ліси, всі річки і всі гори!
І зникли створіння із світу людського
Які так хотіли собі мирне життя
Їх вбито усіх, усіх до одного
Що є людина? Людина - це я!
Ми так про себе гордо говорим
Кожний гідний підняти сам Молот Тора
Та тяжкі гріхи постійно всі творим
Так, хто тут людина, а хто тут потвора???
8
0
470
На кожен товар...
На кожний товар є свій покупаець
Люди часто вживають цей вислів крилатий
Та на все різний попит, хай йому грець!
Один бідний увагой, другий нею багатий
І на ділі все важко, правда жорстока
Хтось залишається сам на полиці
А час все летить, скінчаються сроки
Не вірь поговоркам, бо то все дурниці
13
1
454
Світ змінився, ми змінились
Світ змінився, ми змінились
Кажуть, люди вже не ті
Любить за душу всі розвчились
І краще жить на самоті
Дівчата хочуть тільки "мані"
Люблять розкіш та айфони
Любов незнана таким пані
Без почуттів шлях до корони
Слідкують гарно за собою
На фітнес ходять зад качати
Перемагають в кожнім бою
Уміють же себе продати
А хлопцям статним теж не треба
Почуття ті, та любов
Дівку видну, щоб як треба
Щоб мужикам ганяла кров!
Щоб вийшов в люди з файной леді
А всі заздрять тій красі
Не має пісні на касеті
Вони є різні і такі чужі...
Про принців мріяли дівчата
А про принцес кожен юнак
В приданне царство й купу злата
Завжди було у нас все так!
Завжди існують різні люди
Хтось кохає, а хтось ні
Однім - душа, а іншим - груди
Так проживають свої дні
Дам тобі одну пораду
Щоб своє собі знайти
Аби коханню дати раду
Навчись людей читати ти
8
0
703
Вмій обирати
Багато на світі вродливих жінок
Але мізками думай, вгамуй свій кийок
Не ціним що маєм, бажаєм нові
Та далеко некожна підходить тобі
Не ведися на вроду, на гарну фігуру
А кохай за характер, за добру натуру
Краса є невічна, колись вона зникне
- Ну, ти і дурень! - душа в тобі крикне
Не слухай нікого, а слухай себе
Життя є невічним і швидко мине
За те що не вмів ти як слід обирати
Не буде із ким на той світ відлітати
Старець у чорнім час твій забрав
А ти так ніколи й кохання не знав
Мізками думай, прислухайсь до душі
Щоб прожити щасливо життя на Землі!
9
2
426
ТРАТАТАМ
Куди молодь дивиться, що сталося із світом?
Реп не має сенсу, проте з качовим бітом
Він в школу не ходив і з римами не дружить
Автотюн врубив та що попало трусить
Мабуть до логопеда у дитинстві не водили
Невнятне бурмотіння доводить до могили
Де реп про життя, про людські проблеми?
Алкоголь, дівчата, клуби - про одне лиш теми
І на вершині топів ось такі пісні
А по дійсному хороші десь на дні
Ей, мала вимкни того яйцетряса
На тобі мою репчину, нехай тебе ковбасе
Безсенсові пісні зараз дуже популярні
В них нема душі ніби айзберги полярні
Приспів заїдає, а куплети то фігня
Всі хочуть відриватись і не потрібна голова
Всі ми любим пити віскі, любим пити колу
А потім дати жару клубному танцполу
Слова тобі не треба ти дуже хочеш басу?
На тобі мою репчину нехай тебе ковбасе
Річ, пес, банан, Шварценегер
Палка, ліс, драбина, крекер
Капуста, сіно, голова
Булка, дуля, два ствола
Гарі, баня, помідор
Дрин, вареник, дамблдор
І похрін всім тут що попало
Дурня дурньой аби качало
Однотипний біт та плагіат на плагіаті
Доляри, цепки, тачки всі такі там прям багаті
Текст за 5 хвилин, накатали про ніщо
І трек на перших чартах, люди схвали лайно
(Текст з моєї пісні. Кліп тут https://youtu.be/6APe12jBIaI)
14
8
464
Скінчилось літо!
Сонце в небі все ще палить, ну, а річка кличе в воду
А ми вільні, як ті птахи, і так любимо свободу
Взяли друзів, взяли випить, весело сидиться нам
На колонці портативній музичка руба бам-бам
На теплесеньком піску, ніжно-ніжно обійму
Серце швидко калатає, ой, мабуть , тебе люблю
Нам так хочеться гуляти, нам так хочеться радіти
Але завтра все скінчиться, завтра піде наше літо!
Бум-бам, до ранку ми гуляєм!
Бум-бам, музло на всю врубаєм!
Бум-бам, і будемо п'яніти!
Бум-бам, завтра скінчиться літо!
Засиділись, щось, на пляжі, місяць вже вітає нас
Ми не підемо додому, ми зганяєм по пивас
Нашукаємо дровець, розведемо там вогонь
Я за нього гарячіший, відчуй тепло моїх долонь
Ми згадаєм все, це, літо, ми згадаєм всі пригоди
Як бажали відриватись, як втікали від роботи
Як зпікалися на сонці засмагаючи на пляжі
І шашлик такий чудовий, який друг наш пересмажив
А завтра все скінчиться, всі поїдуть на навчання
Літо зникне і з собою унесе наше кохання
Скоро все, те, зникне, воно від нас полине
Та поки все ще з нами, цінуймо ці хвилини!
(Слова до моєї пісні)
8
0
500
Повернись
Я далеко не кращий на світі
Я роблю помилки, як і всі
Та з тобою хотів я горіти
Коханням палким, ніби в сні
Ти найкраща із всих кого знав
Ти єдина в моєму житті
Щастя, що Бог мені з неба послав
А без тебе я жив у пітьмі
Я ніколи не зможу забути
Твої губи і ніжну усмішку
Твій голос так хочеться чути
Обійматися в нашому ліжку
Ми гуляли удвох вечорами
Ми щасливі були - Я це знаю
Насолоджувались гарними днями
Ти сказала мені - Я кохаю
І нізащо не зможу повірити
Що погасли твої почуття
Своє серце тобі зміг довірити
І без тебе не житиму Я
Я не хочу тебе втрачати
Перед тобою стаю на коліна
Ніколи не пізно все знову почати
Повернись до мене Каріна
13
6
489
Хмарно, дощ, на дворі злива...
Хмарно, дощ, на дворі злива
А ти в вікні сидиш щаслива
Пончик, кава на столі
Думки про нього в голові
Сторінки з книг лежать, сумують
Казки тебе вже не дивують
Душі твоїй не до читання
Бо в серці є своє кохання
Раніше ти ховалась там
На сторінках любовних драм
Свого кохання ти не знала
Чужі історії читала
Сторінки пилом пропадають
Вони мовчать, вони чекають
Зустріне твій Титанік кригу
І знов візьмеш у руки книгу
Любов не вічна, вибачай
Не завжди теплим буде чай
Все що горить, колись згорає
Все що живе, колись вмирає
І тільки книга по за часом
Вперед прямує ніжним вальсом
І серед слів, під час читання
Живе з тобою в ній кохання
9
3
439
Жив минулим...
Я жив минулим, тими днями
Тими спогадами жив
І щоб пройти поміж світами
Машину часу, взяв, створив
Скільки всього слід сказати
Когось спасти та щось змінити
Невдалі дні з життя прибрати
І долю в край переродити
Лихих людей з життя прибрав
До мудрих став я прислухатись
Найкраще все з горой черпав
Вершини прагнув я дістатись
Зробив все вірно, так як слід
Мною можуть всі пишатись
Майбутнє буде вже без бід
Час мені назад вертатись...
Нарешті я прибув додому
Купа грошей, гарний дім
Але радіти слід самому
Я тут чужий, чужий їм всім
Так прагнув я до ідеалу
Відшивав кого хотів
Марно ліз до п'ядесталу
Марно в трон жадоби сів
Немає друзів і кохання
Я зтер з життя їх назавжди
І лиш в думках кручу до-рання
Спогади, як бризг води
Навіщо я змінив минуле?
Навіщо я створив її?
Даремно я трусив забуле
Тепер все інше, всі чужі!
Не будьте ви такі як я!
Вперед дивіться, лиш вперед!
Таким як є любіть життя!
І хоч не завжди то, як мед
Але не слід минулим жити
І жалкувати про усе
Те, що є умій цінити
А час вперед нехай несе
14
0
502
Не шукай...
Не шукай любов, коли ще неготовий
Не шукай ти смерть, якщо тобі зарано
Наш світ страшний, в ямах, суворий-кволий
А ти вперед іди, минай старанно
Не лети за грішми, їх завжди буде мало
Не ходи на ліво, бо то немає сенсу
Кохай одну, щоб серце аж палало
Кохай одну, одну в житті принцесу
Не варто сенс в житті шукати
Його ніколи в світі не знайдеш
Не слід на щастя сидячи чекати
Бо лиш ти сам собі його плетеш
14
5
574
Нечисть
Світанок бачить сильний грім
Дощ червоний, він із крові
Стоїть пекельний грішний дім
Тримається лиш на підкові
Там зло сховалось, там нечисті!
Їх час прийшов, пора назад
А на диявольськім намисті
Проводить відьма свій обряд
Вона підстилка для чортів!
Вона повія для рогатих
Кожен з них мав що хотів
Насолода для потвор багатих
Вона із ними розважалась
Хаос сіяла та горе
Над невинними знущалась
Мертвих душ червоне море
Грішний дім збирав гріхи
Усі що є, що можуть бути
Дрижить стіна, тремтять дахи
І грізний рев з небес вже чути
Він не витримав, прийшов
Божа кара неминуча
І пролилась пекельна кров
І згинула вся нечисть злюча
Добро - добром, та всьому є межа
Якщо її хтось хоче перетнути
На землю йде творця душа
Щоб злісне зло з планети збути!
11
3
456
Зореліт
Небо вкрилось синім прахом
Зореліт летить над дахом
Чути музику в зелених
У прибульців, тих, скажених
Старий касетник завиває
Іво Бобул там горлає
Я під стіл із друганами
Ми всі з мокрими штанами
Хтось тремтить, когось ковбасить
Та не станем ми вилазить
Бо прибульці - злі собаки
Їм потрібні наші сраки
Для досліджень галактичних
Для занять лихих практичних
Світло сяє у кімнаті
Марсіани в моїй хаті
Руками "хап" мене з під столу
Дайте, люди, корвалолу!
Бо серце випало в труси
Божечко, прошу, спаси!
Потемніло все в очах
Де та хата? Де мій дах?
Палата, койка, дядя в білом
А мозок мій не дружить з тілом
Кепсько так, мабуть, помру
- Міняти слід тобі траву!
- каже добрий доктор Хлус
Потирає сивий вус
- А краще, хлопче, по-маленьку
Переходь ти на біленьку
Бо трава, то хибне діло
Дурманить розум, губить тіло
Будь здоровим, як козак
Пий горілку на тощак!
17
8
649
Вітер дико віяв
Вітер дико віяв, за вікном лив дощ
Це був недобрий знак, щось їх попереджало
Остання їхня ніч, не вистачає місць
А взавтра в інше місто він вже відїджає
Вона його чекає. Він в серці назавжди
Впевнена у ньому більше ніж в собі
Збирались одружитись, під вінець піти
Та мрії зруйнували чужини краї...
Один невинний погляд в очі незнайомці
Пробрав коханням серце, до душі дістався
Її образ в голові завис як в фотозйомці
Триматись він не міг і невідомій здався...
11
5
525
5 хвилин
Хвилина перша.Час пішов
Наші погляди зустрілись
Розганяє серце кров
Над нами янголи злетілись
Хвилина друга. Посміхнулась
Твоя посмішка чарує
Моя з твоєю зіштовхнулась
А доля дивиться, пильнує
Хвилина третя. Підійшов
Поруч сів. Сижу, мовчу
А серце все ганяє кров
Я сильний, зможу, я скажу!
Хвилин чотири. - Ну, привіт.
А в відповідь солодкий голос
Він ніби ліки від всих бід
Від лиха, зла і чорних полос
Хвилина п'ята. Я відчув
В душі щось стало наповнятись
Все зрозумів, узрів, здобув
Це 5 хвилин щоб закохатись!
27
5
702
Мрія письменника
Жити вічно всі ми мрієм
Як вампіри із казок
Та старієм, ой, старієм
Відлітаєм до зірок
Як підем - нас всі забудуть
Заросте травой могила
Часи всі спогади зруйнують
Бо час, то є, страшная сила
Чому пишу?Чому творю я?
Іду вперед, хоч зпотикаюсь
Не чую як кує зозуля
Бо вік дізнатись не збираюсь
Пишу і мрію, що колись
Оцінять люди мої твори
Злетять історії у вись
Долаючи ліси та гори
І кожен стане говорити
Що з цікавістю читав
Мої книжки, що будуть жити
І те, хто їх колись писав
Хоч я піду та пам'ять буде
В душах читацьки оживати
Вона мене вже не розбуде
А дасть солодше спочивати
Якщо не хочеш щоб тебе забули
Не тягни у бік коней
Пливи вперед, як ті, акули
Залиш ти пам'ять для людей
13
3
526
Нове кохання
Нове кохання охопило хлопчину
Не звонить своїй, знаходить причину
Чим менше чує, тим швидш забуває
Серце одне, але двох вже кохає
І знає що так поступати не можна
Та стоїть на своєму душа безбожна
Між двох вогнів не зна що робити
Але вибір один потрібно зробити
Перша звонить до нього і каже "сумує"
Ніжні слова він з вуст видає
А потім турботу вже іншій дарує
І від цього душа повільно гніє
Немов загнаний пес і нема порятунку
Вихід закритий і всюди стіна
Важко прожити без її поцілунку
Від цих почуттів на серці війна
Так поступати зовсім негарно
Потрібно зробити нарешті свій вибір
Гра почуттів виглядає бездарно
Відносить любов в пустий грішний вимір
Обидві красиві, обидві хороші
По своєму кращі, не схожі на інших
З своєю відносини в нього там довші
А ця серце гріє за рідну не гірше
І як тут обрати? Він просто не знає
Питає пораду в своєї душі
Вона все мовчить, вона лиш чекає
А в ній проростають зради кущі
20
7
555
Той, кого страшить любов
Ой, сподобалась йому
Та він боровся із собою
Чому вона? - скажи - Чому?
Мозок з серцем хотів бою
Він знав себе так, як ніхто
Душа давно пропита брудом
І хоч вона одна на сто
Кохання встане перед судом
Він зробить боляче, він зробить
Не в силах хлоп себе тримати
Душа по-вітру завжди ходить
Його призвання - спокушати
Він любить волю та літати
Самотній вовк, один на віки
Не слід його комусь кохати
Не допоможуть жодні ліки
Вона свята, вона хороша
Це не ті, що ходять всюди
А на ньому грішна ноша
Протилежні вони люди
І він пішов, ще на початку
Заради неї він пішов
Не розпочавши ставить крапку
Той, кого страшить любов
19
2
590
Обкладинка - понад усе!
В полоні штучних почуттів
Обрав не ту, котру хотів
Це помилка, хабний вибір
Іду із гри у інший вимір
Новий рівень, друга спроба
Краса дівиць - моя хвороба
На граблі знову наступаю
Все по-обгортці обираю
А там душа чарівна, ніжна
Хороша, чуйна, білосніжна
Стосунки з нею ніби Рай
Живи, радій, твори, кохай!
Але ж обгортка не така
І в інший бік веде рука
Ти звик красою милуватись
І нею всюди хизуватись
І знову тиша, знову сам
Спокій не даєш думкам
Запуск гри - час обирати
І знов за старе, щоб програти
Душа нікому непотрібна
А доля ходить-бродить бідна
І лиш краса девіз несе
"Обкладинка - понад усе!"
17
9
526
Сонце, сонце...
Сонце, сонце, що мені робити?
Небо, небо, ну, скажи хоч ти!
Поруч бути чи просто відпустити?
Забути, залишити і назавжди піти?
Хмари, хмари, не дивіться грізно
Вітер, вітер, не сердись на мене
Почуттів нема і тепер вже пізно
Інакше я не міг і вчинив як треба...
15
19
486
Пекло
В пітьмі я чую голоси
Вони ідуть за мною тихо
Сяє лезо гострої коси
Знайшло мене жорстоке лихо
Чорний плащ та капішон
Сухий череп, мертві очі
Я так бажав свій мати трон
На славу проводжати ночі
Але помер і сам в цім винен
По душу йде вже Янгол Смерті
Йому скоритись я повинен
Долоні бачу кістяні, обдерті
Холодні пальці відчуваю
На широкому плечі
Світ живих я залишаю
Лечу в далекі далечі
Чи буде краще?Ой, не знаю
Тут всюди дим, вогонь і спека
Гріхи у муках я змиваю
Тут все за правилами Пекла
14
0
516
Ненормальні
Майбутнє змін значних зазнало
І Хаос світ заполонив
Людей звичайних вже не стало
Диявол Господа побив
Кохання всюди однополе
Він із ним, вона із нею
Натурал - в родині горе
Великий сором над сім'єю
Таких суспільство зневажає
Таким життя не стане медом
Закон суворий їх вбиває
Народ живе зловісним кредом
Дітей на світ виводять штучно
Гріх жінкам народжувати, гріх!
Зробити це так просто й зручно
Без болю й мук, лиш щастя й сміх
Прийшов в лікарню, в тебе щось взяли
Чотири місяці чекаєш вдома
Час промайнув - дитя дали
- Оплати! - одна лише умова
А колись жили звичайні люди
Хлопець дівчину кохав
Такими всі були усюди
Та час суспільство зруйнував
Однополі шлюби стали нормой
Всі хто боявсь з пітьми повстали
Планета вкрилась смугой чорной
Неформали гору взяли
На світ народжувались діти
Все більше з нетиповим смаком
Почуття нормальних стали тліти
Це віяло недобрим знаком
Світ не той, та є ще ті
Вони ховаються, їх мало
Вірять, що десь існує на Землі
Місце, яке б їх всих урятувало
Там є любов між статю протилежной
Там жінки народжують дітей
Там всі є вільні й незалежні
Земля нормальних, там, людей
8
8
475
МЕЛОМАН: Месник з Пекла
Він добрий серцем та душею
Хороший хлопець як годиться
Кохав її, ходив за нею
Вночі весілля часто сниться
Любив він музику безмежно
Затятий справжній меломан
Від жанру "Рок" душа залежна
Гитара вводила в оман
Але з добром і зло як завжди поруч
Його кохану інший покохав
Злочинець - не зверне ліворуч
Він прагне все що забажав
Поганці в ніч, в густій лісині
Вчинили злочин злісний і тяжкий
Судилось вмерти бідній, тій, людині
Знущались довго доки був живий
Бензин, сірник, палає мертве тіло
Вони щасливі, вирішили справу
Якби не дощ, усе б до тла згоріло
І всі б забули про страшну розправу
У морзі мертві тихо сплять
І Меломан, згорілий як шашлик
Патологоанатоми над ним стоять
Один пішов, із виду зник
Приніс колонку й музику ввімкнув
Щоб краще було працювати
Цей звук життя у мертвого вдихнув
Меломан став шкірой обростати
Забилось серце та нагрілась кров
Повстав із мертвих наш герой
Вбивці гарно наломали дров
Меломан іде за грішною душой
Не знає смерті та не має страху
Вперед прямує Месник з Пекла
Кроваву чинить він розправу
Гримить війна сурова та запекла
На руках ти бачиш кров
Та рани миттю заживуть
Я буду йти на вбивство знов
Вони мене не оминуть
Вони забрали мою душу
Обірвали все життя
Я поквитатись з ними мушу
Якщо почав - так, до кінця
Грішні душі верещать від болю
В чанах чорти їх варять вправно
Меломан відправився дурити долю
Він це зробив, зробив це гарно
Кінець історії, the end
І сонце вранішнє зійшло
І головний у ній момент
Добро завжди карає зло
12
0
586
Ефект Хамелеона
Він добре знається у людях
Психолог справжній від природи
Ритм серця чує в грудях
Перепливав він різні води
З тобою - романтик, чуйний, ніжний
З нею - жорсткий, рокер-грізний
Сьогодні класику він любить
А завтра душу в клубі губить
З тобою свічки, ніч, вино
А з кимось просто - у кіно
Одній - смішний та балакучий
Іншій - мовчазний, рішучий
Він грається на почуттях
Він вміє западати в душу
Та серце не в чиїх руках
Я засмутити тебе мушу...
Він не з тих, хто буде поруч
Кохання - назавжди закрита зона
Звертає завжди він ліворуч
Це просто гра в "Ефект Хамелеона"
15
2
560
Розпалила
Вечір гарно розпочався, я зібрався йти у клуб
Бо давно вже встиг забути смак дівочих ніжних губ
Я не з тих хто хоче просто, я є з тих, хто назавжди
Та наш світ перевернувся, щас любов важко знайти
Всі так люблять за готівку, серце вибору не має
А я слухаю платівку, ту, стару, що правду знає
Але щось в мені змінилось як мій погляд впав на тебе
Думка гарна утворилась, що ти та, така як треба...
(Уривок з моєї власної пісні "Розпалила". В моєму виконанні можна почути на ТікТок😉)
21
4
558
Ніби в серці є щось...
Молоді роки, ось, зкінчилися уроки
Сонце посміхнулось, канікули настали
Щоб не діставав я батькам своїм мороки
В село на ціле літо мене вони віддали
А тут нові сусіди й дівчина мого віку
Нам разом по 13 й відразу ми здружились
І як буває в дружбі, на вершині піку
В малечі почуття до мене там з'явились
Та був я не готовий до таких то справ
Недовго міркувавши відразу їй сказав
Ніби в серці є щось, а ніби і не має
Ніби душа лине, а ніби і не знає
Ніби і не проти стосунки зав'язати
А ніби щось говорить - Слід трішки почекати
Все літо були разом, ми весело гуляли
А потім я поїхав, настало в нас навчання
Цілий рік канікул вона і я чекали
В мене була дружба, а в неї, блін, кохання
І ось нарешті знову, наш час лише для двох
На рік ми стали старші і трішки підросли
Мені не до стосунків, тому я і не сох
За рік нашой розлуки почуття їі зросли
Вона знову з коханням душу виливає
А я як і той раз на це відповідаю
Ніби в серці є щось, а ніби і не має
Ніби душа лине, а ніби і не знає
Ніби і не проти стосунки зав'язати
А ніби щось говорить,
- Слід трішки почекати
В селі я пару років, так вийшло, не бував
І ось нарешті знову туди я повертаюсь
Нам стукнуло 17. Її я не впізнав
Красуня неймовірна, дивлюсь і задихаюсь
Серце запалало, по-справжньому, як слід
Почуття до неба мої стали підійматись
Як Гриби співали -"Між нами тає Лід"
Підійшов щасливий, був згоден зустрічатись
Зачарований стою і душу виливаю
Та з холодом в очах вона відповідає
Ніби в серці є щось, а ніби і не має
Ніби душа лине, а ніби і не знає
Ніби і не проти стосунки зав'язати
А ніби щось говорить - Слід трішки почекати
(Ще років 3 тому писав як пісню)
16
7
468
Ти одна сидиш сумуєш...
Ти одна сидиш сумуєш
На самоті в своїй кімнаті
Плачем тишу всю руйнуєш
Калюжа сліз на ламінаті...
І в чом проблема? - Та проста
Юнацьке нерозділене кохання
Для тебе він один із ста
А ти для нього, лиш остання
Щотижня з новою гуляє
Він молодий ще для стосунків
А твоє серце все чекає
Палких від нього поцілунків
Та ти не з тих, хто входить в його смак
Для нього ти, як неведимка
Ти хоч одне, та все не так
Вибір твій - то є помилка
Час пролетів, скінчилась школа
Ти виросла і ти змінилась
Він помітив. Ходить все довкола
І ніби мрія вже здійснилась...
Та юність там, вже за спиною
Ти дивишся на світ інакше
Любов пронеслась над рікою
А на душі тепер все мякше
Твій смак змінився в кращий бік
Ти навчилась в людях розбиратись
В душі лиш радість, а біль втік
Настав вже час з ним розпрощатись...
Таке життя. Отак у всіх буває
Спочатку любим ми не тих
Та час летить, та час спливає
І вже інакше ставимось до всих
Кого не бачили - вже бачим
Хтось був хорошим, зараз - ні
Ми юності, мабуть, пробачим
За те, що були не такі.
23
5
542
СПОВІДЬ ВАМПІРА
Холодне тіло. Серце не стучить
Збиравсь піти та щось тримає душу
Відчуття відсутні, ніщо вже не болить
Лише від сонця в день ховатись мушу
Звик спати в чорній домовині
Вона - мій дім, вона - мій спокій
Їжа має смак гіркої полині
Не радий я, цій долі, новій
Похмура ніч пробуджує мій голод
Я змушений іти на полювання
Вона тремтить і відчуває холод
- Пробач, прошу, - скажу я на прощання.
Гострі ікла прокусили шкіру
Таку теплу, неціловану та юнну
Жадібно ловлю червону хвилю
Краду життя, бо тільки так існую
Кров - така солодка як вино
Приносить щастя, добавляє сили
Немов наркотик, вже не вивести його
Він молодить, дарує крила
Спинитись хочу та не можу
Смак крові знов веде на вбивство
Повільно з розуму я зходжу
Час зупинити це насильство
Де ж ті мисливці? Де той кіл?
Який проколить грішне серце
В замку пилом пропадає діл
Павутиною вкрилося люстерце
Настане час, коли зберусь із духом
На сонце вийду і згорю
Мій пил впаде на землю пухом
Душа замок цілує у Раю
Але мені ворота не відчинять
- Гори у Пеклі, диявола творіння!
Піду, бо зрозуміла ця причина
Вампір, не має права на спасіння
©Алекс Рейн
13
6
662
Самотня
Самотня ходиш по квартирі
Шукаєш щастя в телефоні
Життя як доска що несе на хвилі
Та від води вже щоки повні
Ниєш, що немає тобі гідних
На хлопців завжди не щастить
Залізні мимо, хочеш мідних
А краще, золото яке блистить
Він топче землю під вікном
В твоїх дверях лишає квіти
Та не дружить рибка із глибинним дном
З таким як він не в змозі ти радіти
Ти хочеш чорний Мерседес
А він їздить на маршрутці
Сидіти вдома, бо робота - стрес
Дивитись на гладенькі руці
Витрачати його гроші
Зависати в спа-салонах
Носити "шмотки" дорогі, хороші
Життя в рожевих світлих тонах
Жувати їжу в ресторані
По вихідних ходити в клуб
Пелюстки троянд в гарячій ванні
І "селфі" фото твоїх розкішних губ
Але кому така потрібна жінка?
Ти ж просто є невигідной забавой
Дорога, та не пахуча квітка
Дешевше жити з НАДУВНОЮ БАБОЙ!
©04.05.2019
10
4
602
Древо пам'ятає
Широкий степ, а в центрі поля
Стоіть одна-сумна тополя
Ми розійшлись, нас вже немає
Та древо все ще памятає
Всю ту любов, всі ті слова
Котрі тоді ми говорили
"Навіки твій, а ти моя"
Такий там напис ми лишили
Минуть роки та почуття
Твої всі зникнуть назавжди
Ти ні та древо памята
На нім відбито слід журби
Минуть роки та почуття
Памятатиме Тополя
Пішла навік без каяття
А я віддав тебе без боя
Колись один гулявши степом
Я познайомився з тим древом
Тополі відкривав секрети
Бо люди то пусті карети
Без тормозів все прямо їдуть
Не помічаючи нічого
Для спілкування не підійдуть
Не мають мізків-хочуть всього
Було так тихо, так чудово
Відпочивати від усього
Від тих людей та злих гримас
Від надокучливих всих мас
Та якось я в життя впустив
Ту, котру так я покохав
Над древом вітер грізно вив
Я дурнем був, а він все знав...
10
1
649
РОЗПОВІДЬ ПЕРЕВЕРТНЯ
Чому не дивлюсь в твої очі?
Котрі палають, мов сухе багаття
Моя душа в кайданах ночі
На ній лежить страшне прокляття
В казки ніколи я не вірив
І Бога теж не визнавав
Зневірой серце демон пінив
Сумлінно хитрий працював
Я мчав по трасі через ліс
Я збив тварину і спинився
Вовка наповал машиной зніс
Присів, до нього подивився...
А він мене вкусив за руку
Завив на місяць і побіг
Відчув я біль, відчув я муку
Дістатись хати ледве зміг
А на ранок вже значні такі то зміни
Відчув в своєму тілі я
Мене не зтримають домашні стіни
Навік змінилось це життя
Як тільки місяць повний сходе
Я хочу їсти, хочу крові
Я Вовкулака, що нещастя творе
Людські тіла такі на смак чудові
В подобі вовчій їм людей
Не можна так, але так треба
А ти тремтиш біля дверей
Молиш про порятунок з неба
Але тебе ніщо вже не врятує
Ніч на дворі, місяць повний
Мою подобу звір руйнує
І ось вже вовк стоїть голодний
Для мене ти лише обід
А їсти треба, тож, пробач
В душі моїй холодний лід
Змирився просто і не плач
...Такою гарной ти була
Та я хотів лише одного
Душа вже тихо відійшла
Ну, а мені, тепер - Смачного!
11
8
535
МОЄ - ТВОЄ СЕРЦЕ
З невеселих нажаль історія ця
Але все ж розповім вам її до кінця
Один одного вони до безтями кохали
Один одним жили і до небес підлітали
Вона його королева.Він без неї не
може
А він ніби король, хоч не дуже і схожий
Він перший кому вона себе віддала
Не могла уявити без нього життя
А до неї було в хлопця кілька невдач
Та те вже позаду.Навіщо цей плач?
Нарешті своє, те що серцю рідненьке
Це я про кохану.Про неї маленьку
Серед дешевих дам з цього світу
Знайшов він безцінну і не дав би в обіду
І ніби на двох одна лиш дорога
Та в душу дівчині увірвалась тривога
Він в неї перший та вона в нього ні
І хоч вирішив з нею життя він зв'язати
Чомусь недовіра поселилась в душі
Захотіла маленька про почуття запитати
-От дивись, дорогенький, цікаво мені
Було в тебе безліч стосунків раніше
Кожну з них як мене кохав ти тоді
А потім кидав, собі знаходив гарнішу
Так може і мене ти недовго любитимеш?
Пограєшся лялькою, а потім в смітник
З новою бейбою кохання творитимеш...
Спокійно скажи.Не потрібен нам крик
-Ти що?Люблю лиш тебе, ти навіки моя
І нізащо на іншу не проміняю
-Це все лиш слова, - сказала вона
-Слова це ніщо - їм недовіряю
Їй слів було мало, їй докази треба
Він хлопець простий, не ростуть в нього крила
Не в силах дістати їй зірочку з неба
Не знав що зробити, щоб потішилась мила
Життя є жорстоке і сталося горе
З дитинства в маленької серденько хворе
Загострена форма - стан став критичним
Вона може вмерти - йому це чути незвично...
Стіни лікарні.В дівчини сльози
Біля неї коханий за руку сумно тримає
-Я буду з тобою попри страшнії грози
Та вона вже зібралась і його відпускає
Юнак переконує - Завжди є вихід
Але ніде знайти купу грошей на серце
Та він не здається.Сумувати не привід
Поцілував на прощання і вийшов за дверці
З'явилась надія.Операція буде
І нове серденько стучатиме в ній
А після наркозу коханий розбуде
І ось лікарі вже беруться до дій...
Пройшло все чудово.Вона в друге живе
Щаслива усмішка на обличчі пливе
Та милого поряд чомусь то немає
Для неї записка...Вона вже читає
"Ти не вірила словам моїм кохана
Хотіла щоб тобі чимось це доказав
Якщо ти помреш, на мені буде рана
Тому я для тебе своє серце віддав
Живі собі в мирі і будь ти щаслива
А з серцем в тобі завжди житиму я
Кохаю тебе моя ніжна й красива
Відтепер розумієш - не пусті це слова
09.03.2017
15
11
595
Ти обожнюєш MARVEL(Супергерой)
Ми зустрілися з тобою біля входу у кіно
На тобі була футболка із Людиной-Павуком
До серця непомітно кохання підійшло
І ось після сеансу ми гуляєм вже разом
Та зустрічатися зі мною тоді ти не хотіла
Бо дуже полюбляла крутих супергероїв
Пацу схожого на них, тобі знайти кортіло
А мені до таких як індійцям до ковбоїв
І вирішив я стати як той в синьому з щитом
Записався у качалку, почав жерти протеїни
Доки спину не зірвав - перев'язана бинтом
В ліжку довго я лежав після того ще без зміни
А потім пхав я руки до різних павуків
Гадав, що від укусу надійде супер-сила
Попався ядовитий - я в лікарню залетів
Героєм не зміг стати та в думках лишилась мила
Пр-в:
Ти обожнюєш MARVEL, дивишся їхні фільми
А я хлопець звичайний, я не супергерой
Нажаль, не літаю та маю ніжні обійми
І хоч світ не рятую, про те я саме той...
Той, хто так тобі потрібний
Потрібний
Тобі
Тоні Старк зробив костюм, наворочений, залізний
А чим я, люди, гірший, від того дивака?
Зібрав металолом. В гаражі сидів допізна
"Зустріне скоро людство крутого чувака"
Та мрії обірвались, коли прийшли цигани
Вночі залізли в двір, ми з батьком міцно спали
Винесли усе. Короче, обікрали
І мій костюм залізний за пляшку десь загнали
Я пхав в розетку цвяхи і блискавку побачив
Мене лиш довбануло, а мріяв стати Богом
І тут я зупинився. Зрозумів, що напартачив
І вирішив відріктись. Відріктись від усього
Взяв я чистий аркуш і з душею написав
Римовані рядки, які приспівом тут стали
Прийшов до її дому і від серця зачитав
І міцно ці слова красуню мою взяли
10.08.2018
13
0
707
Не вміють люди...
Не вміють люди цінувати
Все те, що їм дала природа
Здоров'я звикли руйнувати
На дурість, зараз, пішла мода
А хтось, оддав би все на світі
Щоб мати шанс, хоча б на мить
Побути трішечки на світлі
Відчути повноцінну нить
Чому так вирішила доля?
Хто не цінує, той все має
Хто злий в душі - незнає горя
А хто святий, той лиш страждає
І лиш надія - вірний друг
Не залишає нас в тяжкі часи
Мотивує, не зпиняє рух
І шлях проводить до краси
©Олександр Гусейнов
23
11
754
Слово
Слово - здавалося б, звичайна річ
Та в нім могутність можеш ти знайти
В часи, коли в душі похмура ніч
Одне лиш слово в змозі нас спасти
©Олександр Гусейнов
17
2
742
5 років
Пробрана смутком історія ця
Та все ж розповім Вам її до кінця
Жила ним одним і він нею теж
Вони здіймалися в небо незнаючи меж
Він перший кому вона відкрила себе
До нього нікого в житті некохавши
Доля їх разом в майбутнє несе
В порив відчуттів навічно віддавши
І батькам довподоби,просять весілля
Бо вже є в роках,час няньчити внуків
Та невдалі часи прагнуть погасити горіння
Почуттів молодих та їх ніжних звуків
Приходить повістка юнаку з військомату
Відтепер у розлуці півтори роки бути
Поїхав на службу,без неї нелегко солдату
Та вона вірно чекатиме і не зможе забути
Вже рік відслужив,перед ним половина
На протязі служби спілкувались в мережах
По телефоні щодня у вільний час говорили
Ще трішки,маленька,тебе кохаю безмежно
І йдуть вже 100 днів-солдат чекає наказ
Як приходить їй меседж-Я тебе розлюбив
Забудь ти мене.Немає вже нас
Знайшов собі іншу-її покорив
Вся в сльозах.Серце біднесеньке плаче
Вона живе лише ним і більш нікого не баче
Звонить щодня,та солдат не в мережі
Вимкнутий телефон.Не сидить в соц.мережі
І ось відслужив,вона хоче глянути в очі
Та вдома нікого.Друзі кажуть поїхав
За кордон,щоб піднятись,заробити гроші
І зник він навіки,ніби вітер розвіяв
В депресії бідна,закрившись в кімнаті
Не хоче нічого,крім днями ридати
Та час пролітає і вона забуває
І ось оживає і ніби вже не кохає
Залишивши кімнату виходить в люди
Життя зводить з іншим,приємним хлопчиной
З ним їй цікаво,разом гуляють всюди
І ось в друге кохає,себе відчуває дитиной
Час пролетів,вже на пальці обручка
Вона в білій сукні за нього заміж виходить
Чоловік при грошах,вона стильна штучка
І скоро дитятко,коханому родить...
Відтепер вона мама,солодке життя
Сину три роки,цілком забула солдата
З серця пішов він давно в забуття
Якби він з'явився,то не була б йому рада
Минуло 5 років після розлуки з хлопчиной
Приходить їй лист.Так.Саме від нього
Відкриває вона його люто з огидой
Та прочитавши його,не чекала такого
Сльози течуть аж душа заколола
Від слів в середині все похололо
В депресію впала,нагнітаючи себе
А було в тім листі ...ось таке...
"Привіт моя маленька.Пробач прошу.
За те що тобі збрехав,за те що залишив
Лежачи в лікарні,в останнє тобі пишу
Тримаючи ручку на папері з останніх сил
Ніколи я не мав іншої і нікуди не відїджав
Завжди одну тебе міцно до без тями кохав
Гадав відслужу,ти вийдеш за мене
Та мабуть що господу для чогось я треба
На військовім полігоні несячи службу
Працював якось в полі,розставляв там мішені
Непобачив гранату,котра схожа на бульбу
І вибух роздався,крові повні жмені
Тепер я в тяжкому стані,лікарі опускають очі
Говорять кінець,мені жити недовго
А я мов дитина в сльози,до тебе так хочу
Тільки б тебе поруч і більше нічого
Та я розумів,що якщо взнаєш правду
Останні мої дні проведеш зі мною поруч
Не зможеш забути,не даси собі раду
Тож з болем в душі звернув я праворуч
Попросив щоб солдат,через 5 років
Коли остаточно забудеш,знайдеш нове кохання
Прислав тобі лист,і вибач за спокій
Щастя тобі і Люблю..на прощання"
08.03.2017
13
6
551
Лети душа...
Вітер віє мені в лице
Обвіваючи волосся
Нарешті зроблю зараз це
Нарешті це мені вдалося...
Крок за кроком, все вперед
Ось вже прірва, ось вона
Життя я їв немов то мед
А відтепер - дістався дна
Життя цінити я не вмів
Викидав грошву на вітер
Змін в собі я не хотів
Рибак застряв у своіх сітях
Завжди тусовки, грішний дім
Постійно випивка до рання
І ось, гарчить в житті вже грім
Я на листі пишу прощання
Обманом гроші заробляв
Людей тримав не за людей
На щастя завжди я чекав
Але отримав хід в тунель
Бізнес весь розвіяв прах
Злочинцям винен я борги
І не витримав мій дах
Я зрозумів що час піти...
А ти лети, лети душа
Туди, де потяг вируша
На ньому душі тихо мчать
В світ, де треба спочивать
А ти лети ,лети душа
Туди де потяг не руша
Він відвезе тебе туди
Де будеш в мирі ти завжди
15
2
674
Вбивця кохав
Вбивця кохав
Моя професія - Вбивця
Знищую різних людей
І серцю немає різниці
Головне,що купа грошей
І не разу живши на світі
Нічого не відчував
Не звик я щастю радіти
І ніколи я не кохав
Але якось побачив тебе
Милу таку і вродливу
Амура стріла вбила мене
І я закохався на диво
Та все було не до щастя
Мені тебе заказали
Ні з ким тепер ти не радся
Нам треба хутчіше тікати...
Я знав що не буде покою
І не знав чи зможу спасти
Та сказав-Я буду з тобою!
Тоді ми на дно залягли.
В лісі була в мене дача.
Ніхто про неї не знав
Ніхто думав там не побаче
Принаймні я так гадав.
В нас спалахнуло кохання.
Ми страстно жили довгий час.
Постійно тільки зростання
Палало в середині в нас.
Та всьому завжди є кінець
Нас злочинці знайшли
І доля звела на нівець
По наші душі прийшли.
Я спав тоді у кімнаті.
Як почув коханої крик.
І давай зброю я діставати
Хутко робити таке то я звик.
І роздався постріл на хаті
Я забіг і побачив її
Не встигла вона й закричати
Тіло лежить...підлога в крові...
І стоять чотири бандити.
І зброя у кожного є.
Не хочу більше я жити.
І стало серце моє.
Я з криком побіг на братків.
Стріляв я і стриляли вони.
Тіло пекло...та я всих убив.
І більше не буде війни.
В мені було куль до десятка
Я почав повільно вмирати
І розбитой залишилась хатка
І мій труп у ній там лежати.
Я думав що буду щасливий.
Жити з коханой в раю.
Та не треба було так грішити.
За гріхи я в пеклі горю.
Тож мій друже,ніколи не треба.
Ставати на бік криміналу.
Бо пряма то дорога до пекла.
Я такого тобі не бажаю!
16
1
801
ДО НЕЇ
Літній сонячний день і свіже повітря
Чудова погода щоб на відпочинок зганяти
Палких почуттів була в них палітра
Двох споріднених душ,котрі прагнуть кохати
Спека на дворі, так кортить покупатись
Вони разом пішли до ріки до Дніпра
І ось вже в воді і давай відриватись
Та часто в житті лінія сходить,стає крива
Вони лежали на пляжі,засмагали
Він непомітив як провалився у сон
Вони там де безлюдно,щоб незаважали
А річка ніби кликала в воду,щоб взяти в полон
І поки коханий спав дівчина пішла
Пірнула в прохолодну воду і невідомо
Куди вона зникла,він встав її нема
Вона глибоко заплила і схопила судома
Він дістав її тіло намагався до життя повернути
Та було вже запізно,кохана померла
І як не ридав,слізьми горя не відвернути
Скільки було мрій,а доля їх зжерла
Вирита могила,труна,похорони
А він стоїть ніякий,ще ніяк не звикне
Між життям всередині в нього стали кордони
-Я хочу до тебе!-не один раз після того крикне
Минають дні,а він ніби мертвий
Закритий в оселі,не виходить до друзів
Він вже не він,колишній з світу стертий
З душі не зняти тяжких ніби камінь грузів
Бідний хлопчина по справжнім кохав
В наш час таке рідко коли можна зустріти
Чесний душею нізащо в муки попав
При ній він палав,а тепер буде тліти
На те саме місце,де сталося горе
Часто приходить він і на самотині
Сидить до ночі там,зустрічає зорі
Я побачу її.-в думки лізе людині
Та її немає...ранок,сходить сонце
Він лежачи на березі приходить до тями
Стиснувши міцно пісок у долонці
Повертається додому разом з вітрами
Він залишив друзів, залишив навчання
Закрившись в кімнати по ній лиє сльози
Справжнє ніколи не зникне кохання
Скінчилось літо,осінь,настали морози
І ось вже рік пролетів і ніби повинно стати легше
На душі його,але нажаль все без змін
На серці погано,їі любить не менше
Разом з нею в той день загинув і він
І ось вже рівно рік,та сама дата
Настала ніч,він прийшов знов на пляж
І ніби хотілось та немає чим ридати
Життя є несправжнім,то просто муляж
..Задули вітри і хвилі здійнялись
В водді постать дівоча,він побачив її
Невірячи підбіг до неї,вони обійнялись
-Я скільки чекав,щоб побачити очі твої
-І я мій коханий,цілий рік все чекала
Ти згоден зі мною навіки лишитись?
-Звичайно він згоден,вона і забрала
В цю ж мить перестало людське серце битись
На ранок знайшли у воді труп хлопчини
А душа його поряд з коханой в Дніпрі
Щасливо існують,невидимі оку людини
От і фінал...задоволені всі
12.03.2017
13
6
558
ВЕДМЕДИК
Таке рідко буває, в це мало хто вірить
Що дружба існує між різною статтю
Хтось за, а хтось проти - думки море пінять
Та хлопець Андрій зустрів дівчину Катю
І справді дружили, про любов нема й мови
Відкривали секрети, берегли таємниці
Вся ніч в переписках - комп'ютерні сови
Про різні проблеми та різні дрібниці
Найкращими друзями вони стали з роками
Допомагали у всьому, давали поради
Обмінювались просто своїми думками
Свою руку в біді могли завжди подати
Якось прийшов Андрій в гості до Каті
День Народження в неї, щасливе дівча
М'який подарунок він вручив їй на святі
Ця іграшка гарна стала їй дорога
Гарненький ведмедик - від душі подарунок
М'який та пухнастий, іграшковий малий
Від горя і смутку він твій друг-порятунок
Всім іншим - звичайний, та тобі-непростий
Були в них кохані, мали кілька стосунків
Та ніхто з тих людей дружбу їх не любив
Ревнощі завжди, хоч тут без поцілунків
Та Амур міцной дружби так й не зломив
Дружба для них важніш ніж кохання
Отак от буває, на світі в людей
Не завжди все гарно, були й сперечання
Та швидко зникали мов тінь між дверей
Вечір осінній.Вона сидить вдома
Чекає на нього, щоб подивитись кіно
На душі неспокійно, якась біль незнайома
Ніч вже на дворі та все немає його
В одну мить все змінилось, коли їй сказали
Андрія немає на цій більше землі
Його збив водій в нетверезому стані
Коли йшов до неї по вечірній пітьмі
Гарненький ведмедик - від душі подарунок
М'який та пухнастий, іграшковий малий
Від горя і смутку він твій друг-порятунок
Всім іншим - звичайний,та тобі-непростий
Смуток на серці, провела свого друга
З сльозами на ліжку закрившись в кімнаті
Міцно прижавши до грудей Віні Пуха
Подарунок Андрія, котрий вручив їй на святі
Життя не життя, без нього все так незвично
Немає таких кому б душу відкрити
Час мимо Каті проліта істерично
Душа вже не може щодня сліз стільки лити
12 годин і ніч за вікном
Бідолашній не спиться в такий пізній час
Зненацька ведмедик повернувся бочком
Глянув на неї і моргнув пару раз
-Привіт. Не лякайся. Це я - твій Андрій
Не зміг залишити я тебе без опіки
Залишусь з тобою. Ведмедик, я ,твій
Ти вже не сама.Наша дружба навіки...
12
0
706
Вірш до містичного твору "ЗЦІЛЕННЯ"
Зневірився, обпалений журбою
Згрішив, хоч був завжди хороший
Покрила душу лють міцной корою
А він добром - дар мені дав божий
Горе забрало мою мрію
Але в замін дало мені щось інше
Здоров'я творчістю своєю сію
Зцілюю людей. Чого потрібно більше?
З вуст моїх римовані слова
Несуть надію, хвороби всі лікують.
Дарунок Бога, з ним місія моя
Нехай знедолені мене почують
17
2
794
Забутий друг
А колись були ми-вірні друзі
Гремів район від нашоі братви
А потім кожний в різнім вузі
З тих пір не мало витекло води
Все рідше стали зустрічатись
У кожного своє вже в голові
Одні за книгами сховались
А інші- вільні солов'і
Піднялися вони до верху
А я на місці,так і не взлетів
Мене не бачуть,внизу я меркну
Так рік за роком пролетів
Мене забули,відцурались
Всі ті,котрих найкращими вважав
Компанія у нас розпалась
Кожен з них так забажав
Сижу один тепер я на тій лавці
За тим столом де ми збирались
Дружба як у нас,така лиш в казці
Була тоді,коли ще не розпались.
В шкільні роки клялися,що на віки
Ми будем дружбу зберігати
Та на картах моіх чорні піки
А у вас червоне-ви тікати
Сиджу один в будинках за столом
Ми завжди тут збиратися любили
Згадав розмови дружні за пивком
Про дівчат,що розум наш манили
Дружба залишилась лише в думках
Тепре я сам,один,сиджу в напрузі
Для вас я зник,розвіявся на прах
А колись були ми-вірні друзі
09.12.16
10
3
642
Дивився в очі я твої
Дивився в очі я твої
І в них там вогники палали
"За" і "Проти" вийшли на бої
Душа та серце, ще тоді не знали
Що швидко згасне полум'я в очах
Вже в них не бачу я нічого
Погасло все, розтерлось в прах
Залишивши мене в пітьмі одного
©Олександр Гусейнов
22
0
731
День за днем...
День за днем іде проходить
все минає все уходить
та нічого не вернути
і не знаю - Як же бути?
Досить,досить, все занадто
Помилок зробив багато
Мене любила - не цінив
лиш серце дівчині розбив
Вибравши не ту що треба
вже не хочу я до неї
В очах брехня і я це бачу
Вона знає - все пробачу
Кожний день одне торочить
-Тебе люблю,до тебе хочу
Тільки но піду від неї
Як хтось другий прийде до неї
Про любов такіж слова
скаже і йому вона.
І в один цікавий день
скажу-Досить.Йди ти геть.
Я втомився від брехні
Не потрібна ти мені.
Вже залишився я сам
хоч самотньо жити так
і нічого не вернути
і незнаю як же бути...
Та день за днем іде проходить
все минає, все уходить.
16
0
658
"ВИПУСКНИЙ"
Я був простим хлопцем,вчився не дуже
Спав на уроках,на парті,там,задній
Не для мене ця школа-зрозумій мене друже
Я в класі не перший,але й не останній...
День як день,вчитель давить на мізки
9-ий вже клас,душа прагне стосунків
Відчинились в клас двері,заскрипіли грізно
І тут моє серце,звільнилось від обладунків
Красуня в наш клас перейшла з іншої школи
Примірна учениця і сіла поряд зі мною
Відразу здружились, робили разом уроки
Весь вільний час був зачарован одною
Розмови до ночі,переписки в мережі
Прогулянки парком,кіно,і кафешка
Намріяли планів,на двох вище вежі
Та демон розлуки в середині мешкав
Пр.
Шкільний дзвін залунав,його чую в останнє
Щасливі обличчя один я лиш сумний
Скоро назавжди своє втрачу кохання
Виною тому наш шкільний випускний
Моя перша любов мене змінила на краще
Підтягнув я оцінки та полюбив школу
Тепер буде толк,не дитя вже пропаще
За партой одною,вона-краса мого зору...
Шкільні вечори,за кохання розборки
Мабуть,таке в кожного в часи ті бувало
Стосунки міцніли,ось вже разом два роки
Стосунки б ніщо,здавалось не зруйнувало
Та всьому кінець,випускний,бувай школа
В інше місто поїду в універ поступати
Кохана ще далі,буде десь за кордоном
Дивлюсь в рідні очі,так не хочу втрачати
Ми в ніжнім вальсі,з слізьми на очах
Останній мідляк і з ним стосунки зникають
Згорають повільно на смутних свічах
Разом з світанком в шкільний час відлітають...
©Олександр Гусейнов
20
5
726
Я дивлюсь, вона ридає
Я дивлюсь,вона ридає
Над могилою моєю
Отже, все таки кохає
Дуже хочу бути з нею
Я дурний був що не вірив
пішов від неї на війну,
але пізно я помітив
постріл в сторону мою
І лежу стікаю кров'ю
Друзі просять - Не іди!!!
Та я з пробитой головою
Мене ніяк вже не спасти
А як раніше було добре
До без тями ми кохали
Та мій друг лиха сволота
Забив клин він поміж нами
Таке про тебе розказав
А я, дурний, йому повірив
Тебе болючо я послав
і на війну мерщій поїхав
Автомат в моїх руках
його тримаю в перший раз
Страшно так...зірвало дах
І чути вже-Вперед!-наказ...
І що із цього я добився?
Як вже майбутнього не маю
Стоять вінки...моя могила...
І в ній я вічно спочиваю
23:38:52
16
4
522
Присвячується Найкращому
Пішов і все, нема людини.
Навік залишив нас "Добряк"
Та будем завжди ми любити
Завжди у наших ти серцях
Прості пісні до сприйняття
Постійно нам ти дарував
Та обірвалося життя
Тебе Господь від нас забрав
Комусь був наче батько
Для когось брат чи син
Любив країну дуже палко
Патріот номер один
Таких як ти уже не буде
Серйоз і гумор в один час
Тебе ніколи не забудем
І ти ніколи не забудеш нас
З сумом зараз слухаю пісні
"квінти" "Не будь рагульом"
"Мама" "Люди як кораблі"
А так чекав новий альбом
Ти станеш класикою року
Для нас ти наче Віктор Цой
І хтось напише кольорово
На стіні - "Кузьма Живой!!!
Я так хотів на твій концерт
Та доля мрію цю забрала
Якби назад і час завмер
Твої пісні зі сцени грали
Піднявсь від нас на небеса
Не зупинити ту Смерть-відьму
Покійся з миром наш Кузьма
А вже і титри "Кінець фільму"
12
4
636
Сонце хмарами покрилось
Сонце хмарами покрилось
Вітер грізно в полі виє
В душі нещастя оселилось
Хвороба серце горем криє
Плекала марно всі надії
Не прогнати лихо з тіла
Мохом поросли всі мрії
По тебе Тьма прийти посміла
Та Диво прийде, увірветься
Переможе горе й лихо
Життям новим душа поль'ється
Грім мине й настане тихо
© Олександр Гусейнов
17
0
767
Машина часу
Мрію,щоб була машина часу
І повернути все життя назад
До тих людей,до того разу
Коли пішли в небесний сад
Змінив би долю в інший бік
Зробив інакше-врятував
Щоб їхній час ще довго тік
Від смерті їх оберігав
А якщо нічого вже не зупинити
Сказав їм те,чого тоді не встиг
Почав міцніше я людей цінити
І поряд був до їх останніх сил
Як боляче втрачати дорогих
Душевний біль збирає масу
Мрію повернутись знов до них
Мрію,щоб була машина часу
18.12.2016 19:10
14
0
587
З першим снігом...
З першим снігом ми зустріли кохання
На дворі мороз та в серцях теплота
Хто любить міцніше?Були сперечання
На варті стосунків була мерзлота
Прогулянки містом у вечірню годину.
Сніг під ногами лиш тихенько хрумтів
А потім з морозу та у теплу хатину
Ковдрой та кавой кохану я грів
За вікном хуртовина та нам не до цього
Переглядом фільмів займаємось ми
І будучи поруч не помічали нічого
Два серця палало до скінчення Зими
Настала Весна і на дворі потепліло
Та в серце твоє увірвався мороз
Кохання погасло і все потемніло
Душу залишив любовний гіпноз
Зимою був я,а з Весной прийшов інший
Твоя вже до нього палає душа
Можливо він краще,а я був все ж гірший
Разом з Зимою ти від мене пішла...
12
6
659
Третій лишній
Він дарував тобі троянди
Він цілував тебе в вуста
Світились очі мов гірлянди
І любов була міцна
Гуляли разом вечорами
В його руці була твоя
А поряд йшов хлопчина з вами
Третій лишній-то був я
Мій друг з тобою зустрічався
Завжди мене з собою брали
А я здурів я закохався
Та нехотів щоб ви це знали
Бачу як тебе обіймить,поцілує
В душі моій від цього біль
Серце плаче,воно ревнує
Та не моя була ти ціль
Взаємні мали ви стосунки
Тож я тримався і мовчав
І відійшовши за лаштунки
Дружбу нашу зберігав
16.11.16
11
2
663
Щоночі музика лунає...
Щоночі музика лунає
З будинку,в котрім жив співак
Той звук за душу зачіпає
Всіх прохожиш тільки й так
Любив він музику безмежно
Гитарой гарно володів
Чіпавши струни обережно
Заводив голосно свій спів
Люди часто зупинялись
Щоб послухати з вікна
Співом гарним милуватись
Відпочила,щоб душа
Він дарував завжди всім радість
Чудесним настроєм пісень
Та брала музиканта старість
Для смерті він став,як мішень
З собой забрала чоловіка
На вічний спокій в небасах
Закрились майстрові повіки
І вже не чутно спів по днях
Але як тільки прийде ніч
Хтось вікно знов відкриває
І на перекір всіх протиріч
Щоночі музика лунає
11.12 16 23:17
14
0
872
В коханні часто обгораєм
В коханні часто обгораєм
багато їх,та все не те
Де доля наша ми не знаєм
Що буде рідне,що чуже...
І зустрівши ту людину
Котра нам близькою здається
Гадаємо - Я не покину
І бистріше серце б'ється
Та тут ти чимось не підходиш
Можливо,робиш щось не так
І від тебе вже уходить
Не сказавши "що"і" як"
Проходить час і знов не самі
Знову пристрасть і любов
Та і в цих щось там згасає
Стосунки нарубали дров
І кожен раз така проблема
Десятки в ліжко потрапляють
Я розумію-людська потреба
Та нащо Секс-як не кохають?
А потім Бог заходить в гру
І нам ту долю посилає
І серцю добре,мов в раю
І душа твоя співає
Але не кожен перетерпить
Взнаючи твоє минуле
Хай трішки ліжечко потерпить
Чи варто,це?...ти ще подумай
9
0
632
Постать в темряві
Історія містична зі мною якось сталась
В гуртожитній кімнаті мені чомусь не спалось
Ніч так швидко і раптово оселилась за вікном
На годиннику Дванадцять,час мені зустрітись з сном
Світло вимкнув,роздягнувся та мерщій під ковдру ліг
В пустій гуртожитній кімнаті,в ту ніч заснути я не міг
Дурні думки у голові,до сну не хочуть відпускати
Темрява куштує страх,їй до смаку мене лякати
Заліз під ковдру з головою,так безпечніше,вважаю
Мертва тиша,порожнеча,та тут лиш я-і я це знаю
Невідомо звідки взявся,сильний вітер у кімнаті
Вікно закрте,двері теж -Що за ігри біснуваті?
Холод взяв в обійми душу,змушує тремтіти тіло
Чужу присутність відчуваю-Що за д'явольськеє діло?
Ніколи страху я не знав.Був темряви фанатом
Тримав її за свого друга,а вона працює катом
Вітер все ще не вщухає,для мене ковдра мов броня
І вмить,за плечі щось хапає.Підриваюсь хутко я
Рука костлява та холодна.Постать в чорнім надімною
Довгий плащ та в капішоні-нечисть править,править тьмою
Смерть прийшла по мою душу,бувайте друзі,йду від вас
Думав я,але даремно,не настав ще мій той час
Тільки но її побачив,як нечисть зникла на очах
Розтворилась в порожнечі,обернулась в темний прах
Вітер вщух,настала тиша.Все скінчилось,все минуло
Я заспокоївся і згодом,тіло все ж моє заснуло
Чи сон то був?Чи правда чиста?Важко зараз це сказати
Адже більше на одинці,в гуртожитку, не залишався спати
10.11.2017
13
6
749
Морозна ніч кидає тіні
Морозна ніч кидає тіні
Сліди змітає в нікуди
Приємні спогади ті, білі
По вирок йдуть на злі суди
Де крок за кроком йшли вперед
Де серце вірило в кохання
Гадав, що їм солодкий мед
А смак підвів на покарання
Розбила світ, який створив
Цих пазлів більше не зібрати
Мороз все холодом покрив
І шлях один - тепла чекати
©Олександр Гусейнов
18
1
747
Вона не з тих...
Вона не з тих, хто зраду пробачає
Тому, залиш і дай будь ласка спокій
Хоч серце бідне все ж тебе кохає
Та почуття на дні,у ямі вже глибокій
Любив дівчат гуляка несерйозний
Почуттями грався,не цінив
Гарячий зовні та в душі морозний
Дівчину в товариша відбив
Вона нікого ще так міцно не кохала
І не вірила дівчачим балачкам
На двох майбутнє в мирі планувала
А ти ходив до інших Дам
Та якось побачила на власні очі
В нічнім полоні невідому цілував
І зрозуміли сльози все дівочі
В ту ніч навіки ти розчарував
Вона пішла і лиш тоді ти зрозумів
Вона єдина.Таких ніде немає.
Та вітер почуттів вже відшумів.
Вона не з тих, хто зраду пробачає.
15.10.16
13
0
613
