Коли є рими а нема рядків Пишу про те, що є у мене в голові.
Тигриця
Проблеми, В житті. Не покидають, Ніколи. Стоять, І дивляться, На нас. Можливо, Стрибнули Через час. Не дасть, Нам спокою біда. Коли прийде до нас вода. Й не виживемо ми у морі. Немов би фарби кольорові. Що з неба падають й сидять, На листочку, і їдять. Свої чарівнії казки. А що ж нам, Робити там? Якщо весь світ, Догори дригом стоїть. Ми стоїмо під дощем, І думаєм про Майнкрафт. А залишаємося ні з чим, Чекаєм, коли зміниться ландшафт.
2022-12-20 14:19:37
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тигриця
Як я розумію це щось не зрозуміле для мене😕 Просто взяла телефон зашла у додаток й написала те що спадало на думку.
Відповісти
2022-12-20 14:22:10
1
Тигриця
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Правда? Не думала що є такі люди.
Відповісти
2022-12-20 20:15:17
1
Тигриця
Ну, не знаю. Можливо так і є.
Відповісти
2022-12-20 21:31:43
Подобається
Інші вірші поета
Слова музики Історія Світ казок Коли збираєшся ти до школи...
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Alvinaaa18 F
@Alvinaaa18
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12970
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5442