Коли є рими а нема рядків Пишу про те, що є у мене в голові.
Проблеми, В житті. Не покидають, Ніколи. Стоять, І дивляться, На нас. Можливо, Стрибнули Через час. Не дасть, Нам спокою біда. Коли прийде до нас вода. Й не виживемо ми у морі. Немов би фарби кольорові. Що з неба падають й сидять, На листочку, і їдять. Свої чарівнії казки. А що ж нам, Робити там? Якщо весь світ, Догори дригом стоїть. Ми стоїмо під дощем, І думаєм про Майнкрафт. А залишаємося ні з чим, Чекаєм, коли зміниться ландшафт.
2022-12-20 14:19:37
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Тигриця я так майже кожен свій вірш пишу😂🤘
Відповісти
2022-12-20 16:41:58
1
Тигриця
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Правда? Не думала що є такі люди.
Відповісти
2022-12-20 20:15:17
1
Тигриця
Ну, не знаю. Можливо так і є.
Відповісти
2022-12-20 21:31:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8924
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1880