Світ
Тигриця
Світ такий прекрасний, Ніби цвіт зоряних квітів. Світ такий жахливий, Немов битва якихось звірів. В одну мить, Мов небо чистий. Сповнений добра й краси. В іншу, Великий ліс тіністий. Чутно сповнені горя, злі голоси. Несправедливість панує тут, Один за одним падає люд В темний й великий ями кут. Навкруги видніється бруд. Але враз все просвітліє, З'явиться сонце на небі. Добро навкруги закружляє, Немов енергією всіх заряджає. Засяють водопади врди, Щастя тут буде завжди.
2023-01-06 20:39:58
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Дякую❤️
Відповісти
2023-01-06 20:58:25
Подобається
Інші вірші поета
Та чомусь сумно мені Вбити дракона Коли є рими а нема рядків Пишу про те, що є у мене в голові. Ідея
Інші поети
Nochu's Wife
@LOLAKOOK
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4932
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2936