Світ
Світ такий прекрасний, Ніби цвіт зоряних квітів. Світ такий жахливий, Немов битва якихось звірів. В одну мить, Мов небо чистий. Сповнений добра й краси. В іншу, Великий ліс тіністий. Чутно сповнені горя, злі голоси. Несправедливість панує тут, Один за одним падає люд В темний й великий ями кут. Навкруги видніється бруд. Але враз все просвітліє, З'явиться сонце на небі. Добро навкруги закружляє, Немов енергією всіх заряджає. Засяють водопади врди, Щастя тут буде завжди.
2023-01-06 20:39:58
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Дякую❤️
Відповісти
2023-01-06 20:58:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8675
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5303