Світ
Світ такий прекрасний, Ніби цвіт зоряних квітів. Світ такий жахливий, Немов битва якихось звірів. В одну мить, Мов небо чистий. Сповнений добра й краси. В іншу, Великий ліс тіністий. Чутно сповнені горя, злі голоси. Несправедливість панує тут, Один за одним падає люд В темний й великий ями кут. Навкруги видніється бруд. Але враз все просвітліє, З'явиться сонце на небі. Добро навкруги закружляє, Немов енергією всіх заряджає. Засяють водопади врди, Щастя тут буде завжди.
2023-01-06 20:39:58
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Дякую❤️
Відповісти
2023-01-06 20:58:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3114
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5241