Вірші
Згадка про минуле
Іноді сидиш, дивишся в вікно,
Згадуєш минуле, все те що було,
Яскраве дитинство, поїздки кудись,
І прогулянки парком, дивлячись у вись.
Хочеться лиш на хвилинку, повернутись у той час,
Усміхнутися і просто, дивитись на минулих нас.
Зрозуміти як змінився, ти, цей світ, і всі разом,
Може зараз, замість друга ти сидиш-мовчиш з котом?
Може ти в чужій країні, без ікри із кабачків,
Виживаєш-вимираєш, й думаєш лиш про корів.
Чорне море та Азовське, з ностальгієй згадуЄш,
І звичайно оті гори що торкаються небес.
Думаєш, чи повернешся, ти колись туди назад,
А чи може і помреш тут, серед злих, чужих порад.
Треба вірити і знати, що в цім світі так завжди,
Добро зло перемагає, і живуть далі коти.
3
1
66
Пророцтво Клану Місячного Сяйва
На світ з'являться троє —
Троє що покладуть кінець війні
І відбудують мир.
Посланці долі.
Першій, новій королеві,
На шлях упадуть небезпеки,
Але пройде вона крізь вíки,
Й започаткує життя у мирі.
Другій, з очами нічного неба,
Самотність прийде в життя,
Аж поки змінить своє буття,
Й розв'яже сім'ї проблему.
Третій, срібла зірок посланець,
Битиметься із сестрами опліч,
В решті-решт унесеться у ніч,
Й допомагатиме їм до кінця.
6
3
176
Сум нізвідки
Сум, сльози ллються додолу,
Ти сидиш, не знаю спокою,
Думаєш про вічне, небуття...
Просто про твоє своє життя,
Сум захльостує тебе,
Кажеш собі: «Це все мине»
І далі летиш в пустоту,
Проклинаючи цю нудьгу,
В пустелі своїх думок.
Але друзям пишеш: «Все ок».
Сам сидиш і мовчиш,
По чомусь тужиш,
І просто складаєш вірші.
6
2
203
Та чомусь сумно мені
Іноді, стає сумно,
Хочеться кинути все.
Хоча це не дуже розумно,
Читаю до ранку в ночі.
Не знаю що це зі мною,
Смуток з'явився в мені.
Робити нічого не хочу,
Просто потонути у ві сні.
Купа непрочитаних книг,
Одна за одною стоять.
А мені нудно без них,
Друзів та магічних проклять.
Мчуся я стежками мрій,
Стараючись зберегти спокій.
Та чомусь сумно мені,
Сиджу я на самоті.
9
0
338
Світ казок
Пливу я у світі фантазій,
В далекі землі прекрасні,
Туди де реальністю стають розкази,
Де казка панує отам.
Вже бачу на горизонті,
Велетенський дуб стоїть,
Кіт там пісні співає,
Русалка на гілках сидить.
Ось там з котом своїм ганяє,
По небу, бабусенька стара,
Звуть її Ядвіга Олізарівна,
До Щирика мчить вона.
А десь там, в країні царя Султана
Він - князь Гвідон панує там.
І з ним царівна прекрасна,
І тридцять витязів морських. .
А десь блакитні жаби-інопланетяни,
Напали на рідну Землю,
І з ТТБ он ті вояки,
Рятують нас знову і знов.
Онисько вуж десь проповзає,
Чудовисько таке чудове.
З ним у хованки він грає,
Прекрасно проводячи час.
А десь наш Гаврик стає королем,
Тих самих буків й драконів.
Джульєтта розмовляє з Петякою горобцем.
Понтій бурхливо майбутнє розповідає.
Хочеться поринути у всі ці твори,
Сашка Дерманського, Лесі Ворониної.
Пушкіна з його «У лукомор'ї»,
Та інших казкових історій.
~~~~~~~
У вірші йдеться про такі твори:
• У лукомор'ї дуб зелений... - Пушкіна
• Гості на мітлі - Володимир Рутківський
• Щирик зі змієвої гори - Володимир Рутківський
• Казка про царя Султана - Пушкін
• Таємне Товариство Боягузів (всі частини) - Леся Воронина
• Пригоди вужа Ониська - Сашко Дерманський
• Чудове Чудовисько - Сашко Дерманський
• Король буків, або таємниця Смарагдової книги - Сашко Дерманський
4
0
331
Вечір
Слухаю музику,
Сиджу в Інтернеті,
Ніби нема нічого іншого,
На нашій планеті.
Музику залишу,
Але піду погуляю,
На гойдалках покатаюсь,
В думках політаю.
Дивлюся на небо,
Воно прекрасне, вечірнє,
Поміркую про Всесвіт,
Сонце могутнє.
Нудно не стане,
Ніколи, у вирі моїх думок.
Це прекрасно споглядати,
Блакитної води струмок.
Піду я пройдуся,
Парком зеленим.
На красу подивлюся,
З вітром побігаю шаленим.
8
2
273
Квартира | Майнкрафт
Як стало нудно,
Зайшла в Майнкрафт.
Це дуже розумно,
Пограти отак.
Створила світ:
Виживання звичайне.
Напишу потім звіт,
Навіщо не знаю.
Та пішли вже грати,
Дерево рубати,
Камінь добувати,
Та йти по залізо.
Вже повний арсенал є:
Меч, кайло, лопата та сокира.
Піду побудую житло нове,
Така собі вийде квартира.
Добудемо дерево,
Мені багацько треба.
Потрібно ще паливо,
Та в їжі потреба.
Вбили корів, овечок...
М'яса достатньо.
Тепер у гайочок,
Збудую там дім.
До ночі побудувала,
Ресурсів вдосталь.
На ліжко упала,
Закінчився деньочок.
8
5
263
Цей світ прекрасен
Ти спиш, а думки летять.
У далечінь, далеку від проклять.
Туди де край, чарівною водою ллється,
Туди де заповітна мрія здійсниться.
Думки летять, у світ прекрасний.
Там де сміється дощик рясний.
Він дивиться у далечінь на тебе,
Через деякий час переводячи погляд на небо.
Цей світ такий, неначе бірюзовий.
Де вечори іскряться своєю красою.
Де синє небо обіцяє свободу.
Воно співає, про світ та його вроду.
Ти йдеш туди, у ранковий туман.
Почуваєшся наляканим, ти ж сам.
Але сонце ясне виринає зза небосклону,
І ти кидаєшся у щасливе проміння з розгону.
Надія там, літає серед берез.
А мрії не відривають погляду з небес.
Там он, стоїть олень - красень.
А ти вигукуєш услід йому: «Цей світ прекрасен!»
7
1
289
Ви спите, а я страждаю
Ви спите, а я страждаю,
Скрізь сльози стримуючи страх.
Я просто у темряві засинаю,
У темряві мрій що перетворились у прах.
Ви спите, а я страждаю,
Думками летячи у прірву.
У битві неминучій помираю,
Чекаючи, стараючись здолати страх.
Ви спите, а я страждаю,
Кручусь в повітрі страждань.
В простір я йду, гуляю,
Пустими вулицями померлих бажань.
Ви спите, а я чекаю,
На світлий вітер надій моїх.
Ви спите, а я страждаю,
Переборюючи страхіть у світі всіх.
6
14
368
Вбити дракона
З’явився ти у світі,
Все кубічне довкруги.
Дерево чомусь копаєш,
А не рубаєш як завжди.
Дивним чином створив верстат,
Палка, палка, три дощечки.
Ось і вийшла кирочка моя,
Піду за камінням отак.
Каміння накопав.
Вже маю цілий стак!
Новеньке кайло вже готово.
Тепер за залізом, замість каміння отого.
Ой! Кріпер у шахті.
А лука не маю.
Йдемо в рукопашку.
Русню ту вбиваю.
Заліза добули,
Пора робити зброю.
Меч, топор, кайло та відро.
Навіщо мені ще мотика?
Пробіглися до озера з лави,
Пора відправлятись у пекло.
Там повно кацапів свинячих,
Може трупів своїх подарять трохи.
Ось ми вже тут.
Нажаль без алмазів.
Пішли до бастіону.
Поки гасти не закусали.
Свиняча та падлюка,
Закричала мені з переляку.
Кинула золота трохи,
Й побігла до лави, палитись.
Тепер швидше до фортеці скелетів,
Не потрібні мені ті кістки.
Ефритиків я повбиваю,
Їх стрижені цінні!
Тепер додому, у звичайний світ.
З собою ендерменських перлин прихопив.
Спитаєте ви, де я їх узяв?
Та це ж кацап мені подарував!
Чим швидше очей кінця поробимо,
Тим швидше дракона повбиваємо.
Ось вони вже готові, А далі?
За ними мерщій ногами!
Ось підземна фортеця вже тут,
Чомусь в ній з’явився смарагд.
Піду я його підберу.
на згадку про подорож цю.
Портал розшукали.
Лускітницям капець.
Пригаю у Енд.
Дракон не мій girlfriend!
Підготували стріли і лук.
Вони звідкись у мене взялись.
Мерщій кришталі підірвемо,
А далі прямо на дракона.
Вона зразу розлютилась,
Почала кидатись своїм «вогнем».
Вбивати її зразу перехотілось.
Біжу додому мерщій.
Ніколи більше на дракона не піду,
Краще вже на кріпері підірвусь.
Жуть страшна та нечисть, драконяча.
Будо вдома спати й про це ніколи не розмовляти.
5
5
275
Питання до природи
Вона точно ховає свої секрети,
Ніколи не пізнати всіх таємниць.
Її оспівують всі поети.
Немов у світі немає інших цариць.
Я гадаю яка вона насправді,
Миролюбна та красива?
Чи лиха та й жахлива?
Поглянемо у вічі правді.
Що ховає ця казкова та прекрасна,
Несправедлива, грізна.
Цариця що світиться ясно.
Богиня наша, берегиня залізна.
А якщо справді,
Цими питаннями щодо природи жити,
Можна просто заснути,
І уві сні радіти.
Бо, всього про царицю смарагдів,
Не пізнати нікому.
Повірте правді!
6
1
261
Слова музики
Іноді, почуття не передати словом,
Хоча, дуже хочеться, о, так!
Є музика, чарівні звуки.
Що ллються, гарно, ось так.
Музика, лікує всі проблеми,
Її чарівна аура ясна,
Коли чуєш, до тебе прилітають рими,
Ти повертаєшся у світ своїх думок.
Про домашку забуваєш,
Думки сумнії улітають,
На струменях пісень чомусь граєш,
Й починаєш складати вірші…
4
0
244
Дві сторони природи
Природа. Це прекрасна й небезпечна частка світу.
Вона тримає в собі безліч несподіванок, див.
Гори, поля, ліси та степи, чекають вас цієї миті.
Але треба пам'ятати, що все про все неможливо знати,
Що там, на природі, небезпека на вас чекає.
5
0
391
Не здавайся
Коли у світі хочеш, чогось досягти,
Скоріш іди в перед, поближче до мети.
Вставай, ти зможеш вижити у світі,
Якщо все ж дочекаєшся наступної миті.
У цьому Всесвіті багато є проблем,
Та їх стає все більше з кожним днем.
Вперед! Весь вибір за тобою.
Вставай! Ти виграєш в цьому бої.
Тобі треба лиш забажати,
Не треба на критику інших зважати.
Старайся бути собою, ось так,
Але без друзів не обійтись ніяк.
Багато разів захочеш ти зупинки,
Немов життя не коштує ні краплинки.
Не здавайся, і зможеш мети досягти,
Не забувай, вибір можеш зробити тільки ти.
-------------------------------------------------------------
Написано вночі, з краплиною натхнення.
07.02.2023
22:00
9
2
230
Коли нудно
Коли нудно, шукаю щось цікаве.
Коли нудно, забуваю я про все.
Коли нудно, хочу випити кави.
Коли нудно, можливо змінити світ.
Шукаю я чим зайнятись,
Нічого не підходить мені.
Страюсь розвіятись якось,
На думку приходять лиш сни.
Грати не хочу,
Вбивати ні також.
Лиш просто тихо шепочу,
Який ненормальний світ.
Нудно.
Нудно в світі моїм.
В голові бурно.
Думок нескінченний порив.
Хочеться щось зробити,
По дому справ завал.
Але нічого не можу робити.
Нудно мені. Ось так.
Я лиш вірші складаю,
Єдине заняття моє.
Пізніше трохи почитаю.
Можу покращить настрій це?
Полазю по Інтернету,
Інфи пошукаю. Про котів.
Треба лиш дожити до обіду,
Щоб чимось зайнятись, крім віршів.
Трохи помалюю, а як же?
Це найкраща справа в світі.
Що ж, пора прощатись.
З виром віршів в голові.
Думаю нудота відступить,
Коли намалюю щось.
Полечу в мрій край, відступить,
Нудота, в вирі подій.
4
2
212
Камінь, ножиці, папір...
Камінь, ножиці, папір.
Путін здохне й скаже «сир».
А в колодязя лимонаду,
Українська мова поллється водопадом.
***
камінь. ножиці. папір.
Україна. путін. сир.
6
7
229
Світ
Світ такий прекрасний,
Ніби цвіт зоряних квітів.
Світ такий жахливий,
Немов битва якихось звірів.
В одну мить,
Мов небо чистий.
Сповнений добра й краси.
В іншу,
Великий ліс тіністий.
Чутно сповнені горя, злі голоси.
Несправедливість панує тут,
Один за одним падає люд
В темний й великий ями кут.
Навкруги видніється бруд.
Але враз все просвітліє,
З'явиться сонце на небі.
Добро навкруги закружляє,
Немов енергією всіх заряджає.
Засяють водопади врди,
Щастя тут буде завжди.
2
1
251
Несподіванка. Майнкрафт
З'явився ти у світі яснім,
Довкруги моби різних кольорів.
Порубиш дерево кулаками,
Повбиваєш на м'ясо ти корів.
Верстак, кайло, каміння, шахта
Залізо, вуголь, кріпер, БАМ!!!
Пішов ти глибше - там алмаз,
На радощах упав в каньойон і там:
Командний блок попав у грязь.
Ти швидко йóго відчищаєш,
Команду зразу набираєш,
/gamemode creative - ура!
Тепер місцевість ця моя.
3
1
282
Сум по школі
Коли закінчився семестр,
На друзів дивишся в сльозах.
Хоча іспанці вони, так.
Це вперше сльози на очах,
Після півроку, навчання там.
Чому ось так?
Не знаю я.
Сум накотив з новою силою,
І згадую я їх знов.
Чому ось так?
Питання є,
Відповідей, нема.
Хочу повернутись,
В минуле де все є.
Дружба, і підтримка.
Де справжнє життя моє.
Чому за п'ять років навчання,
В Україні не було ось так,
Не плакала я, ні сміялась.
Сум був в моїх очах.
В Іспанії все ж перевернулось,
Тут є підтримка, дружба, життя;
Поезія іскриться в світлі чистих небес.
Ну чому тут ось так?
А в Україні ні? Як так?
4
3
279
Коли є рими а нема рядків
Пишу про те, що є у мене в голові.
Проблеми,
В житті.
Не покидають,
Ніколи.
Стоять,
І дивляться,
На нас.
Можливо,
Стрибнули
Через час.
Не дасть,
Нам спокою біда.
Коли прийде до нас вода.
Й не виживемо ми у морі.
Немов би фарби кольорові.
Що з неба падають й сидять,
На листочку, і їдять.
Свої чарівнії казки.
А що ж нам,
Робити там?
Якщо весь світ,
Догори дригом стоїть.
Ми стоїмо під дощем,
І думаєм про Майнкрафт.
А залишаємося ні з чим,
Чекаєм, коли зміниться ландшафт.
5
4
321
Коли збираєшся ти до школи...
Коли збираєшся ти до школи,
Натхнення падає в твої долоні.
У вірш складаються слова,
Нова для книжки глава,
Малюнок гарний в мить з'явився,
І золотом кольорів ніби покрився.
Скоріш спішиш ти до школи,
С тобою вірш, малюнок й твір.
5
5
292
Ідея
Коли вкладаєшся ти спати,
Вже засинаючи, з'являється,
Ідея! Процесс вже споглядається.
І ти не можеш більше спати,
Скоріш встаєш, щоб не забути вранці.
Ти ж знаєш, поки є натхнення,
Роби діло, потім не буде прощення.
І так ти не живеш без праці.
4
7
278
Коли прийшло натхнення
Коли ти не можеш жити,
З ними в одному краї.
Перелітаєш в світ думок,
Де можеш самотності радіти,
Малюючи дивні сни свої.
І пташки вічні заспівали,
І духи магії вмить прийшли,
Коли у серці все чудово,
Ти пишеш тисячу віршів,
Знаходиш потрібне для всього слово.
І далі у натхненні казковім живеш.
Мистецтво твориш,
І засипаєш,
Виринаючи у світ.
6
3
273
На волю!
(по серії книг ''Коти Вояки'')
І снилися мені сни,
Про дивовижний край.
Де ти свободу мрій своїх,
У мить почути зміг.
Де ліс, і гори і Клани котів,
Зібрались там вони:
Грім що в тіньку полює на мишей,
Вітер що швидше вітра летить кудись
Тінь там зачаїлась в кущах своїх
А Річка рибу споживає та з небом просто розмовляє.
Ось такий він - світ
Скоріше скажи Котам-Воякам привіт!
5
2
273
Історія
У світі є багато,
Стародавніх, старих доріг.
Як цей шлях здолати?
Як пізнати світ?
Історія - вивчає все минуле,
Все те, що залишили нам, Прадавні люди,
І динозаврів і їхнє майбутнє,
Льодовиковий період, мегалодонів.
Без Історії, ми не могли б знайти, пізнати:
Руїни вже минулих міст, країн, імперій, тощо.
Але Історія, допоможе дізнатись,
Нам, все це і навіть більше,
Ну тож, пішли, пора прогулятись,
По сторінках книг, стародавніх віків.
6
3
278
