Сум по школі
Тигриця
Коли закінчився семестр, На друзів дивишся в сльозах. Хоча іспанці вони, так. Це вперше сльози на очах, Після півроку, навчання там. Чому ось так? Не знаю я. Сум накотив з новою силою, І згадую я їх знов. Чому ось так? Питання є, Відповідей, нема. Хочу повернутись, В минуле де все є. Дружба, і підтримка. Де справжнє життя моє. Чому за п'ять років навчання, В Україні не було ось так, Не плакала я, ні сміялась. Сум був в моїх очах. В Іспанії все ж перевернулось, Тут є підтримка, дружба, життя; Поезія іскриться в світлі чистих небес. Ну чому тут ось так? А в Україні ні? Як так?
2022-12-24 10:46:51
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тигриця
Не знаю що це таке, але основано на реальних вчорашніх подіях.
Відповісти
2022-12-24 10:48:06
2
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
Норм👍
Відповісти
2022-12-24 11:17:30
1
"Поэтическая эльфийка" - WtS
Це добре, що в Іспанії у Вас все добре
Відповісти
2022-12-29 18:14:31
1
Інші вірші поета
Дві сторони природи Пророцтво Клану Місячного Сяйва Не здавайся На волю!
Інші поети
Anna Gera
@my_own_story
Kate Bondari
@Kate_Bondari_17
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661