Вечір
Слухаю музику, Сиджу в Інтернеті, Ніби нема нічого іншого, На нашій планеті. Музику залишу, Але піду погуляю, На гойдалках покатаюсь, В думках політаю. Дивлюся на небо, Воно прекрасне, вечірнє, Поміркую про Всесвіт, Сонце могутнє. Нудно не стане, Ніколи, у вирі моїх думок. Це прекрасно споглядати, Блакитної води струмок. Піду я пройдуся, Парком зеленим. На красу подивлюся, З вітром побігаю шаленим.
2023-06-20 15:53:02
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ірина Велика
Молодець👍
Відповісти
2023-06-20 17:19:31
Подобається
Н Ф
Одразу уявилась та прогулянка🙃 Гарно описано.
Відповісти
2023-06-21 07:30:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1252
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673