Місто, яке сниться
Я слухаю потуги піаніста І знов в дитинство повертаюся своє. Я повертаюся у своє рідне місто, Де рідний натовп вулицями рідними снує. Де дощ буває час від часу і несильний. З бруківки він змиває все сміття і бруд. Де кожен почувається нарешті вільним, Де в парку засина "натомлений" рекрут. Це місто теж комусь ночами сниться, Комусь, хто в ньому виріс і прожив. Мені ж у цьому місці знов не спиться, Який би дощ по шибках тут не бив...
2018-05-10 10:48:21
9
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2671
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1835