Я б хотіла..
Я б полетіла пташкою вниз, Я б хотіла невідомість стати. Щоб не було вже оцих сліз, Й не хотілося мені кричати. Є момент, коли не хочеться жить, Коли легше усе полишити, Коли від болю хочеться вить, А тобі потрібно ще жити. Коли здається, що вихід закритий І нічого не буде вже добре. Коли ти уже вщент розбитий, Твоє тіло теж вже холодне. Я не знаю, що буде завтра, Буду жити чи все ж полечу.. Чекає знахідка мене чи втрата. Хоча знаєте, я вже лечу...
2018-10-26 15:10:51
8
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1615
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804