Відпускаю..

Emily

Ти знаєш, тебе відпускаю. Відпускаю у вир життя. Я тебе із життя викидаю. Очищаюсь від тебе я. Мені так боляче, що й не сказати. Та яку це вже грає роль? Я не в силах тебе тримати. І любов вже зіжрала моль. Розійшлися через дрібницю, Розійшлися, а все це чому? Бо ти вирив мені гробницю. Щоб лягта я туди, тому? Я тебе так любила без тями, Ну, а ти.. ногою в лице. Закликаю вас, любі дами, Шліть до біса оце ось все.

2018-11-01 06:10:34

Інші вірші поета

Марила, надіялась, жила.. Я б хотіла.. Мій.. не мій..

Інші поети

J 131

@Ju131

ArDen

@ArDen

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5678

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6457