Emily
@Amaliya_
Жити треба так, щоб тебе пам'ятали і сволоти. © Фаїна Георгіївна Раневська
Вірші Всі
Марила, надіялась, жила..
Я тебе обожнюю, любила, Я тебе у серці берегла. Там лише тебе тоді носила, Марила, надіялась, жила. Ти, як перегар посеред ночі, Ти, як недопАлок у душі.. Я тебе щодня забути хочу, А ти.. до мене ходиш уві сні. Ти, як наркота, ламаєш тіло, Змушуєш його завжди тремтіть. Ти мій героїн, це зрозуміло. Як мені без тебе вільно жить? Ти вганяєш пазурі у душу.. І дереш, дереш все без жалю. Я ж тобі сказати таки мушу.. Я тебе, коханий, не люблю.
2
0
564
Мій.. не мій..
Порожнеча поселилась у серці, І зжирає мене цей біль, Я бажала б собі уже смерті, Якби знала, що ти не мій. Я б себе загнала у рамки, І дивилась на твій портрет. Я б отак сиділа до ранку, Облазивши весь інтернет. Я не можу до тебе торкнутись, І відчути твій подих п'янкий. Як хотіла б я повернутись.. У той час, коли був ти мій. І хоч серце сповнене болю, Я погано не можу сказать, Ти один, кому я дозволю, Так повільно мене убивать. Я твій образ згадую ночами.. І плачу, закривши лице. Хай мій біль змиє дощами. Я хочу забути все. Я чекатиму ще, що почую, Твій тембр, що трішки низький, І що колись я знову відчую.. Твій подих, що трішки п'янкий..
9
0
617
Відпускаю..
Ти знаєш, тебе відпускаю. Відпускаю у вир життя. Я тебе із життя викидаю. Очищаюсь від тебе я. Мені так боляче, що й не сказати. Та яку це вже грає роль? Я не в силах тебе тримати. І любов вже зіжрала моль. Розійшлися через дрібницю, Розійшлися, а все це чому? Бо ти вирив мені гробницю. Щоб лягта я туди, тому? Я тебе так любила без тями, Ну, а ти.. ногою в лице. Закликаю вас, любі дами, Шліть до біса оце ось все.
4
0
588