Марила, надіялась, жила..
Я тебе обожнюю, любила, Я тебе у серці берегла. Там лише тебе тоді носила, Марила, надіялась, жила. Ти, як перегар посеред ночі, Ти, як недопАлок у душі.. Я тебе щодня забути хочу, А ти.. до мене ходиш уві сні. Ти, як наркота, ламаєш тіло, Змушуєш його завжди тремтіть. Ти мій героїн, це зрозуміло. Як мені без тебе вільно жить? Ти вганяєш пазурі у душу.. І дереш, дереш все без жалю. Я ж тобі сказати таки мушу.. Я тебе, коханий, не люблю.
2019-01-04 21:46:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6798
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2330