Марила, надіялась, жила..
Я тебе обожнюю, любила, Я тебе у серці берегла. Там лише тебе тоді носила, Марила, надіялась, жила. Ти, як перегар посеред ночі, Ти, як недопАлок у душі.. Я тебе щодня забути хочу, А ти.. до мене ходиш уві сні. Ти, як наркота, ламаєш тіло, Змушуєш його завжди тремтіть. Ти мій героїн, це зрозуміло. Як мені без тебе вільно жить? Ти вганяєш пазурі у душу.. І дереш, дереш все без жалю. Я ж тобі сказати таки мушу.. Я тебе, коханий, не люблю.
2019-01-04 21:46:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2370
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2482