Я боєць

Amareto

Я боєць, що загинув одразу Я гравець, що лишився азарту Я поет, що лиш засинає Бо всю ніч втамовував спрагу Я бездомний як пес,я голодний як вовк Що шукає пожертви убого А як дохла рибина у річці брехні Що спливе на поверхню вже скоро Я те небо як бачиш щодня Я далеко й водночас так близько Я дарую свободи тобі відчуття Ну а потім принижую низько Я обрив, що тебе погубив Таємниця загублених душ Я все те, чого ти достиг І водночас, що втратив на вік

2020-02-15 12:42:43

Інші вірші поета

Хвиля і досі б'ється... В серці досі ти є Лиш вперед З'їдає мене

Інші поети

No_va

@No_va

Сандрін Iрріель

@sandrine_ukrainian

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1077

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

101

11841