Він - Вона
Amareto
Він: І я тобі подобаюсь, і ти мені І серце не збиває свого ритму Я щиро хочу танути в тобі Не маючи вже права на помилку. Не відступлю назад уже ні кроку І не втечеш як ти колись тікала Я маю намір захопити знову Холодне серце , що мене кохало. Вона: Я відчуваю трепіт, що за мова Коли за мене тіло лиш говорить Сама себе оговтати повинна Бо я ж втрачаю свою пильність! І встояти не можу, бачиш наскрізь Та все не просто , як у казці В душі моїй вулкани ще дрімають Та місця там живого вже немає... Він: Я зрозумів, моя вина І пізно бавитись тепер в слова Вона : Печаль проходить, гоїть рани Сильнішою від того тільки станеш Я зберегла від тебе лиш приємне На цьому все, конкретно - невзаємно.
2020-07-08 08:16:27
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Amareto
Дякую за коментар! Дійсно так) хоча це радше вийшло не спеціально 😌
Відповісти
2020-07-08 08:24:23
Подобається
Amareto
дякую!!! Справді забуваю😅
Відповісти
2020-07-08 08:27:50
Подобається
Інші вірші поета
Та, котра поряд кожен твій крок Я зійду зі шляху... Забудь і вирви Твої репліки...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8348
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4964