Він - Вона

Amareto

Він: І я тобі подобаюсь, і ти мені І серце не збиває свого ритму Я щиро хочу танути в тобі Не маючи вже права на помилку. Не відступлю назад уже ні кроку І не втечеш як ти колись тікала Я маю намір захопити знову Холодне серце , що мене кохало. Вона: Я відчуваю трепіт, що за мова Коли за мене тіло лиш говорить Сама себе оговтати повинна Бо я ж втрачаю свою пильність! І встояти не можу, бачиш наскрізь Та все не просто , як у казці В душі моїй вулкани ще дрімають Та місця там живого вже немає... Він: Я зрозумів, моя вина І пізно бавитись тепер в слова Вона : Печаль проходить, гоїть рани Сильнішою від того тільки станеш Я зберегла від тебе лиш приємне На цьому все, конкретно - невзаємно.

2020-07-08 08:16:27

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Amareto

Дякую за коментар! Дійсно так) хоча це радше вийшло не спеціально 😌

Відповісти

2020-07-08 08:24:23

Подобається

Amareto

дякую!!! Справді забуваю😅

Відповісти

2020-07-08 08:27:50

Подобається

Інші вірші поета

Але не зразу, я боюсь З'їдає мене Як Фенікс з попелу в імлі Інший хтось цьомає

Інші поети

Aaliyah Salia

@writernxtdoor

Markiyan Pavliv

@Aspirationnel

B I

@boredintrovert

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2610

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5355