Він - Вона
Amareto
Він: І я тобі подобаюсь, і ти мені І серце не збиває свого ритму Я щиро хочу танути в тобі Не маючи вже права на помилку. Не відступлю назад уже ні кроку І не втечеш як ти колись тікала Я маю намір захопити знову Холодне серце , що мене кохало. Вона: Я відчуваю трепіт, що за мова Коли за мене тіло лиш говорить Сама себе оговтати повинна Бо я ж втрачаю свою пильність! І встояти не можу, бачиш наскрізь Та все не просто , як у казці В душі моїй вулкани ще дрімають Та місця там живого вже немає... Він: Я зрозумів, моя вина І пізно бавитись тепер в слова Вона : Печаль проходить, гоїть рани Сильнішою від того тільки станеш Я зберегла від тебе лиш приємне На цьому все, конкретно - невзаємно.
2020-07-08 08:16:27
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Amareto
Дякую за коментар! Дійсно так) хоча це радше вийшло не спеціально 😌
Відповісти
2020-07-08 08:24:23
Подобається
Amareto
дякую!!! Справді забуваю😅
Відповісти
2020-07-08 08:27:50
Подобається
Інші вірші поета
По правилах моралі Я обещаю Хвиля і досі б'ється... Але не зразу, я боюсь
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13465
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10933