Я знову втекла...
Amareto
Я знову втекла, я злякалась Ти мене зупинити не зміг Очима лиш глянув в слід Ну чому нам так важко зійтись? Я знаю, проблемою стала Мороки в житті тобі я додала Та я ненавмисно, така моя вдача Себе в монастир послати не лячно Можливо щасливо собі ми жили б Якби не мої якісь тупі примхи Чому ж я не можу в собі знайти? Сміливість відкрити серце Можливо я схаменуся Я все зрозумію колись І просто назад обернуся Щоб глянути в очі твої Та все це для мене непросто Й тобі не зможу я пояснити А ти не схочеш розуміти Бо іншою будеш вже володіти.
2019-08-11 18:54:18
5
0
Інші вірші поета
І все... Обоснуй свои слова... Я загубилась серед... Без жодної з наших красоток
Інші поети
Nespassion
@Nespassion
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3215
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3904