Я знову втекла...
Я знову втекла, я злякалась Ти мене зупинити не зміг Очима лиш глянув в слід Ну чому нам так важко зійтись? Я знаю, проблемою стала Мороки в житті тобі я додала Та я ненавмисно, така моя вдача Себе в монастир послати не лячно Можливо щасливо собі ми жили б Якби не мої якісь тупі примхи Чому ж я не можу в собі знайти? Сміливість відкрити серце Можливо я схаменуся Я все зрозумію колись І просто назад обернуся Щоб глянути в очі твої Та все це для мене непросто Й тобі не зможу я пояснити А ти не схочеш розуміти Бо іншою будеш вже володіти.
2019-08-11 18:54:18
6
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3214
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
865