Осінній шелест

Анастасія Ковальська

І вже поволі відлетіло літо Спогадів лишилась тільки тінь Багато нами пройдено , прожито Та дещо розчинилось в забутті . Коли почуєш листя шарудіння , То зрозумієш що оці слова Вже пророкують інші нам видіння – Почалася історія нова . Думки журливі забуваємо потроху І най з’являються , якщо й не кращі , та нові Бо бачимо багряну ту дорогу , Осіннім шелестом прокладену тобі Вона відкриє інші починання , Як чистий лист із дерева впаде Нові події подарує і пізнання , В твою історію тихенько увійде . Ти відпусти наповнене минуле І най було воно прекрасне та ясне Знай , осінь нові межі перетнула Ну а минуле солодко засне . Нехай яскраві кольори осінні Стають для тебе новим почуттям Малюй не темні , а барвисті тіні І стиха насолоджуйся життям .

2020-11-15 14:49:48

10

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Агнелия Ива

Осень...

Відповісти

2020-11-22 22:40:07

Подобається

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2093

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3120