Жива
Ти завжди бачиш сенс у людях? Ти завжди бачиш сенс в словах? Правда є, вони тільки блудять Самого ж тебе , в твоїх же думках Я долоню свою гарячу Прикладу до замерзлих стін У них більше я сенсу бачу , Істини більше , вагомих причин . Я у жмені стисну невинну Чорну землю , що Бог створив . І не чутиму в ту хвилину Ваші крики, ниття і гнів . Від вітрів що у полі стадом Виють наче голодний звір , Візьму ліпшу собі пораду , Ніж від ваших слизьких манір . Моє серце належить живому , Там , де спокій знайде душа . Я там не відчуваю втому . Відчуваю , що я - жива . Це для мене цілющі ліки І розумні мені слова. Ця природа в мені навіки , Лиш для мене оті дива.
2020-11-15 13:25:29
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Агнелия Ива
Красиво💓
Відповісти
2020-11-22 22:39:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1325
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3109