Забутті слова
А стільки ж слів марнуєш ти І їм не дивишся у вічі , Немов охоплюєш крильми , Забувши правду , протиріччя . Бо що ж то є у цих словах? Щось перекреслене роками , Прочитане в чужих книжках , Чужими сказане вустами . Та й слів на світі не злічить , Вони немов відкритий простір, Що перетвориться за мить У світ ненависті і злості . І наче б то прості слова , Що в забутті далекім згинуть , Та пам’ятаю ту хвилину , Коли дізнався ненароком Ти їхню істину єдину .
2020-11-15 15:02:13
8
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3489
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3836