Сподівання
Невже надія принесла печаль ? І всі думки та сподівання марні . Не виправдовує усе , на жаль , А видно лише погляди примарні. З надією на світ ти глянеш враз, Розплющиш очі і побачиш світло , Та відповідь наповнена образ , Печалі кроків, що ступають непомітно. Ти хочеш того , що не дасть життя ? Чому ? Бо це ж суцільна ахінея . Коли прискорене серцебиття , Тривоги всі підуть разом за нею . І вибору великого нема . Сприймаєш , що наділене для тебе. Проте огорне розум твій пітьма , Ні сенсу вже не буде , ні потреби. Хіба стежки побачиш крізь туман ? Невже вітри зупиняться у полі? Тебе завжди оточує обман. Герой безсилий ти у замкнутому колі. І намагаєшся змінити суть буття , Проте є речі, що належать тільки долі Всі сподівання , мрії , почуття Згасають , забуваються поволі...
2020-11-15 14:21:31
7
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1524