Сподівання
Невже надія принесла печаль ? І всі думки та сподівання марні . Не виправдовує усе , на жаль , А видно лише погляди примарні. З надією на світ ти глянеш враз, Розплющиш очі і побачиш світло , Та відповідь наповнена образ , Печалі кроків, що ступають непомітно. Ти хочеш того , що не дасть життя ? Чому ? Бо це ж суцільна ахінея . Коли прискорене серцебиття , Тривоги всі підуть разом за нею . І вибору великого нема . Сприймаєш , що наділене для тебе. Проте огорне розум твій пітьма , Ні сенсу вже не буде , ні потреби. Хіба стежки побачиш крізь туман ? Невже вітри зупиняться у полі? Тебе завжди оточує обман. Герой безсилий ти у замкнутому колі. І намагаєшся змінити суть буття , Проте є речі, що належать тільки долі Всі сподівання , мрії , почуття Згасають , забуваються поволі...
2020-11-15 14:21:31
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3019
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6051