Сподівання
Анастасія Ковальська
Невже надія принесла печаль ? І всі думки та сподівання марні . Не виправдовує усе , на жаль , А видно лише погляди примарні. З надією на світ ти глянеш враз, Розплющиш очі і побачиш світло , Та відповідь наповнена образ , Печалі кроків, що ступають непомітно. Ти хочеш того , що не дасть життя ? Чому ? Бо це ж суцільна ахінея . Коли прискорене серцебиття , Тривоги всі підуть разом за нею . І вибору великого нема . Сприймаєш , що наділене для тебе. Проте огорне розум твій пітьма , Ні сенсу вже не буде , ні потреби. Хіба стежки побачиш крізь туман ? Невже вітри зупиняться у полі? Тебе завжди оточує обман. Герой безсилий ти у замкнутому колі. І намагаєшся змінити суть буття , Проте є речі, що належать тільки долі Всі сподівання , мрії , почуття Згасають , забуваються поволі...
2020-11-15 14:21:31
7
0
Інші вірші поета
Лиш тебе бачу Жива Напиши мені пісню Забутті слова
Інші поети
K N
@Nata_Kuchera
Hayami-chan
@Zakuro_chan
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4419
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5637