Частина друга
7:30 / квартира Шевко/
Слідча Шевко цілу ніч не спала сидівши за документами. Вона все добре вивчила та вже мала план дій, але раптом її телефон задзвонив.
— Шевко слухаю.
— Доброго дня Марино Борисівно, ви взялися за нову справу? Невже хочете повернутися назад до поліції?
Шевко зрозуміла що це був її колишній начальник, але звідки він дізнався що вона береться за справу?
— Не зовсім, я просто консультую свого колишнього учня.
— Того самого учня який застрелив вашого чоловіка 8 років тому?
— Так, якщо це все що ви хотіли сказати, то вибачте я поспішаю.
— Ні це не все, вас поновлено у роботі, тепер ви керівник відділу особливої слідчої агенції.
— Але я не хочу, і ви не маєте права поновити мене у роботі без моєї згоди, а якщо і так то я чекаю наказ.
— Наказ вже у вас на почті, тому збирайтеся, сьогодні ваш перший робочий день на новому місці. А і ще, ви самостійно можете призначати та обирати людей у свій відділ.
— Гаразд.
— Ось і добре. Доречі Кирило тепер працює разом з вами, вашим заступником. Гарного дня.
— До побачення.
Ця розмова поставила Шевко у непросте становище, адже після смерті чоловіка вона відійшла від справ та почала викладати в інституті.
8:00 / відділ особливої слідчої агенції/
Шевко зайшла у приміщенні вже не як гостя а як керівник. І одразу попрямувала до свого нового кабінету, там на неї вже чекав Кирило.
— Доброго дня, не очікував що ви повернетесь. Але я радий працювати під вашим керівництвом. По телефону ви сказали що маєте інформацію.
— І тобі доброго дня, так я дещо зрозуміла. Скоріше за все що хакер просто вбиває свідків.
— Марино Борисівно, які свідки? Він же хакер.
— А ти не помітив що коли зламували систему відео спостереження та сигналізацію саме в тих місцях та в той же час обкрадали магазини?
— Ні, це я упустив. І що далі?
— А те що скоріше за все хакер є просто пішаком в якійсь грі. Його завдання зламати камери та сигналізацію, потім є іще хтось хто грабує, ну і тей хто цим всім керує. Якось так.
— Як я міг не зрозуміти це все? Марино Борисівно ви геній!
— Я не геній, у мене просто досвід. Так, яку роботу вже проведено?
— Ну ми намагаємося відстежити цього хакера, цим займається Макс.
— Злочинці залишили десь свої сліди?
— Ні, спрацьовано професійно та влучно. Останнє пограбування банку було на вищому пілотажі.
— Кирило ти здається не про те думаєш. Добре, я іще раз перегляну справу, а ти поквап технарів та експертів. І передай усім що у 11:30 я чекатиму всіх у залі для переговорів, там і познайомимось.
Кирило кивнув головою та вийшов з кабінету. Натомість Марину Борисівну непокоїло те що всі пограбування сталися в різних районах Києва. Занадто багато часу потрібно було щоб переїхати з місця на місце, а пограбування сталися за тиждень. Вона дістала карту міста та почала ставити мітки де було скоєно злочини. Через годину вимальовувався якийсь чи то знак, чи то малюнок.
11:30 / переговорна /
— Доброго дня колеги, мене звати Марина Борисівна Шевко. Я є вашим новим керівником, скажу одразу, що тих хто буде погано працювати я буду переводити до іншого відділу, мені потрібні лише професіонали! А тепер до справи.
Всі присутні чули про неї та її важкий характер, а також про історію яка сталася 8 років тому.
Всім було цікаво подивитися як вона працює бо про її роботу ходили легенди.
— Марино Борисівно, я знайшов що хакер керував операцією з однієї IP адреси. Та маю його координати та повну інформацію.
— Добре спрацював, я слухаю.
— І так, наш хакер — це зек який звільнився 3 роки тому. Сидів за незаконний видобуток нафти.
— Видобуток нафти? Цікаво. А як його звуть?
— Марушко Денис Валерійович. Був одружений, але дружина загинула 6 років тому у автокатастрофі, є син але він навчається за кордоном.
— Значить так, його до мене на допит. Всі вільні та можуть йти працювати.
В приміщенні залишилася лише Шевко. Вона розуміла що по суті у них на Марушко нічого немає. Шевко залишилася сама зі своїми думками, але їх перервав Кирило.
— Марино Борисівно, він зник! Його немає ні вдома ні на роботі. Сусіди кажуть що не бачили його із учорашнього дня.
— Марушко негайно у розшук!
21:00 / відділ особливої слідчої агенції/
На роботі майже нікого не було, лише охорона та Шевко. Але і вона вже почала збиратися додому. Йшовши до свого автомобіля слідча відчула як хтось іде за нею. Вона озирнулася, але нікого не було. А через декілька хвилин її безтямне тіло лежало на землі. Її вдарили чимось важким по потилиці.
Слідча Шевко цілу ніч не спала сидівши за документами. Вона все добре вивчила та вже мала план дій, але раптом її телефон задзвонив.
— Шевко слухаю.
— Доброго дня Марино Борисівно, ви взялися за нову справу? Невже хочете повернутися назад до поліції?
Шевко зрозуміла що це був її колишній начальник, але звідки він дізнався що вона береться за справу?
— Не зовсім, я просто консультую свого колишнього учня.
— Того самого учня який застрелив вашого чоловіка 8 років тому?
— Так, якщо це все що ви хотіли сказати, то вибачте я поспішаю.
— Ні це не все, вас поновлено у роботі, тепер ви керівник відділу особливої слідчої агенції.
— Але я не хочу, і ви не маєте права поновити мене у роботі без моєї згоди, а якщо і так то я чекаю наказ.
— Наказ вже у вас на почті, тому збирайтеся, сьогодні ваш перший робочий день на новому місці. А і ще, ви самостійно можете призначати та обирати людей у свій відділ.
— Гаразд.
— Ось і добре. Доречі Кирило тепер працює разом з вами, вашим заступником. Гарного дня.
— До побачення.
Ця розмова поставила Шевко у непросте становище, адже після смерті чоловіка вона відійшла від справ та почала викладати в інституті.
8:00 / відділ особливої слідчої агенції/
Шевко зайшла у приміщенні вже не як гостя а як керівник. І одразу попрямувала до свого нового кабінету, там на неї вже чекав Кирило.
— Доброго дня, не очікував що ви повернетесь. Але я радий працювати під вашим керівництвом. По телефону ви сказали що маєте інформацію.
— І тобі доброго дня, так я дещо зрозуміла. Скоріше за все що хакер просто вбиває свідків.
— Марино Борисівно, які свідки? Він же хакер.
— А ти не помітив що коли зламували систему відео спостереження та сигналізацію саме в тих місцях та в той же час обкрадали магазини?
— Ні, це я упустив. І що далі?
— А те що скоріше за все хакер є просто пішаком в якійсь грі. Його завдання зламати камери та сигналізацію, потім є іще хтось хто грабує, ну і тей хто цим всім керує. Якось так.
— Як я міг не зрозуміти це все? Марино Борисівно ви геній!
— Я не геній, у мене просто досвід. Так, яку роботу вже проведено?
— Ну ми намагаємося відстежити цього хакера, цим займається Макс.
— Злочинці залишили десь свої сліди?
— Ні, спрацьовано професійно та влучно. Останнє пограбування банку було на вищому пілотажі.
— Кирило ти здається не про те думаєш. Добре, я іще раз перегляну справу, а ти поквап технарів та експертів. І передай усім що у 11:30 я чекатиму всіх у залі для переговорів, там і познайомимось.
Кирило кивнув головою та вийшов з кабінету. Натомість Марину Борисівну непокоїло те що всі пограбування сталися в різних районах Києва. Занадто багато часу потрібно було щоб переїхати з місця на місце, а пограбування сталися за тиждень. Вона дістала карту міста та почала ставити мітки де було скоєно злочини. Через годину вимальовувався якийсь чи то знак, чи то малюнок.
11:30 / переговорна /
— Доброго дня колеги, мене звати Марина Борисівна Шевко. Я є вашим новим керівником, скажу одразу, що тих хто буде погано працювати я буду переводити до іншого відділу, мені потрібні лише професіонали! А тепер до справи.
Всі присутні чули про неї та її важкий характер, а також про історію яка сталася 8 років тому.
Всім було цікаво подивитися як вона працює бо про її роботу ходили легенди.
— Марино Борисівно, я знайшов що хакер керував операцією з однієї IP адреси. Та маю його координати та повну інформацію.
— Добре спрацював, я слухаю.
— І так, наш хакер — це зек який звільнився 3 роки тому. Сидів за незаконний видобуток нафти.
— Видобуток нафти? Цікаво. А як його звуть?
— Марушко Денис Валерійович. Був одружений, але дружина загинула 6 років тому у автокатастрофі, є син але він навчається за кордоном.
— Значить так, його до мене на допит. Всі вільні та можуть йти працювати.
В приміщенні залишилася лише Шевко. Вона розуміла що по суті у них на Марушко нічого немає. Шевко залишилася сама зі своїми думками, але їх перервав Кирило.
— Марино Борисівно, він зник! Його немає ні вдома ні на роботі. Сусіди кажуть що не бачили його із учорашнього дня.
— Марушко негайно у розшук!
21:00 / відділ особливої слідчої агенції/
На роботі майже нікого не було, лише охорона та Шевко. Але і вона вже почала збиратися додому. Йшовши до свого автомобіля слідча відчула як хтось іде за нею. Вона озирнулася, але нікого не було. А через декілька хвилин її безтямне тіло лежало на землі. Її вдарили чимось важким по потилиці.
Коментарі