Кохання
Ще світить місяць,снують тумани. Під покривалом дрімають міста. Твій милий носик вводить в оману, І посміхаються щирі вуста. Можливо треба нам дуже мало, Та зрозуміти повинні ми. Чого б не стало,що б не бувало, Кохання в дорозі,стеліть килими! Кохання чекає десь там,за рогом, Дорога терниста,лиш милі вуста. Нас стрінуть тепло, перед порогом. Життя-арифметика,та непроста.
2018-12-16 08:19:37
5
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3982
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1887