Колоскові мрії
Анастасия Сокорева
Одної ночі я не спала, Гляділа в місяця боки. І дещо,на увазі мала, Вже не одні лиш ці роки. Згадала морок,шепіт гаю, І як голосять колоски: "Ми хочемо свойого раю, Лиш марно кличемо роки" Вони ридали,бідолашні, Про мир,добробут на землі. Ще не дійшли до них підпашні, Ще буде щастя на ріллі!
2018-12-16 08:20:18
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
No feelings
Молодец!
Відповісти
2018-12-16 08:52:54
1
Анастасия Сокорева
@No feelings дякую)ви дуже люб'язні)
Відповісти
2018-12-16 09:05:41
Подобається
Інші вірші поета
Правда життя Минуле Кохання Війна у серці
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5606
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4805