Колоскові мрії

Анастасия Сокорева

Одної ночі я не спала, Гляділа в місяця боки. І дещо,на увазі мала, Вже не одні лиш ці роки. Згадала морок,шепіт гаю, І як голосять колоски: "Ми хочемо свойого раю, Лиш марно кличемо роки" Вони ридали,бідолашні, Про мир,добробут на землі. Ще не дійшли до них підпашні, Ще буде щастя на ріллі!

2018-12-16 08:20:18

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

No feelings

Молодец!

Відповісти

2018-12-16 08:52:54

Анастасия Сокорева

@No feelings дякую)ви дуже люб'язні)

Відповісти

2018-12-16 09:05:41

Подобається

Інші вірші поета

Лебедині роздуми Жаднюга Правда життя Радість

Інші поети

Shadar Navi

@shadar_navi

Elae Marks

@Elae_Marks

Princess Mwas

@princess_mwas

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2509

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

2746