Колоскові мрії
Анастасия Сокорева
Одної ночі я не спала, Гляділа в місяця боки. І дещо,на увазі мала, Вже не одні лиш ці роки. Згадала морок,шепіт гаю, І як голосять колоски: "Ми хочемо свойого раю, Лиш марно кличемо роки" Вони ридали,бідолашні, Про мир,добробут на землі. Ще не дійшли до них підпашні, Ще буде щастя на ріллі!
2018-12-16 08:20:18
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
No feelings
Молодец!
Відповісти
2018-12-16 08:52:54
1
Анастасия Сокорева
@No feelings дякую)ви дуже люб'язні)
Відповісти
2018-12-16 09:05:41
Подобається
Інші вірші поета
My love Лебедині роздуми Правда життя Мій ранок
Інші поети
Muzalevski
@Muzalevski
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10563
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4855