Минуле
Анастасия Сокорева
Дзвони дзвонять,Супостате! Ти не зможеш більше встати! Не підіймешся з-колін! Одлунав останній дзвін... Дзвоник десь дзвенить далеко, І летять туди лелеки. У той пишний,рідний край, Тих пшеничних вій розмай. Не хвилюйсь,життя минає, Може хтось іще згадає. Про людського небораку, Що забили,як собаку. Як укинули у рова, Не жали сказать і слова. І остання думка була: "Сподіваюсь не забула..."
2018-12-16 08:17:33
3
0
Інші вірші поета
Війна у серці Лебедині роздуми Існування My love
Інші поети
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4868
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4527