Минуле
Анастасия Сокорева
Дзвони дзвонять,Супостате! Ти не зможеш більше встати! Не підіймешся з-колін! Одлунав останній дзвін... Дзвоник десь дзвенить далеко, І летять туди лелеки. У той пишний,рідний край, Тих пшеничних вій розмай. Не хвилюйсь,життя минає, Може хтось іще згадає. Про людського небораку, Що забили,як собаку. Як укинули у рова, Не жали сказать і слова. І остання думка була: "Сподіваюсь не забула..."
2018-12-16 08:17:33
3
0
Інші вірші поета
Радість Колоскові мрії Роздуми Червоне і чорне
Інші поети
Raven_Hair
@Raven_Hair
Lou
@TomatoSoup
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7135
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9537