Роздуми
У еру,сповнену бажань, Неординарних сподівань. Я вміло кину жереб долі: "Чи залишуся у неволі?" А чи,боротимусь до ранку, Щаслива,одчиню фіранку. Побачу сонце на блакиті, І під вікном,розмай із квітів. І зрозумію,що зуміла, Перемогла,перетерпіла. Переборола ворогів, Перемогла свій власний гнів. Можливо це,вже і не нове, Та я вже йду,будьте здорові!
2018-12-16 08:18:15
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
No feelings
🤘
Відповісти
2018-12-16 08:53:12
1
Анастасия Сокорева
@No feelings спасибо)
Відповісти
2018-12-16 09:04:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1399
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2652