Роздуми
Анастасия Сокорева
У еру,сповнену бажань, Неординарних сподівань. Я вміло кину жереб долі: "Чи залишуся у неволі?" А чи,боротимусь до ранку, Щаслива,одчиню фіранку. Побачу сонце на блакиті, І під вікном,розмай із квітів. І зрозумію,що зуміла, Перемогла,перетерпіла. Переборола ворогів, Перемогла свій власний гнів. Можливо це,вже і не нове, Та я вже йду,будьте здорові!
2018-12-16 08:18:15
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
No feelings
🤘
Відповісти
2018-12-16 08:53:12
1
Анастасия Сокорева
@No feelings спасибо)
Відповісти
2018-12-16 09:04:42
Подобається
Інші вірші поета
Мій ранок Існування Ми Колоскові мрії
Інші поети
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Fake Illinois
@troubled
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4283
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5624