"Павтаріть"...?

Андрій Лісовий

Червоний Схід й багряний Захід, О ні, не Сонця це сліди, Це зла людського темний страхіт, І кров з великої біди… Бо мій народ загнали в скову: Ті, хто скандує «Сможем павтаріть!», Я лиш скажу «Ніколи знову!» - Не нашій пам‘яті старіть!

2021-05-08 05:26:49

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Згідна👍

Відповісти

2021-05-08 17:19:01

Подобається

Інші вірші поета

Сред літа серце крижане... Зорям✨ А ми самі себе все травим До гетьманів великих, до слави України...

Інші поети

Aracely Ara

@miraculose

fellegzuhatag

@fellegzuhatag

Sarang Luxeu

@sarang_luxeu

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2652

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1271