Ціна правди
Чому ж безцінанна наша правда Така дешевая тобі? Чому брехня, та, що є зрада, Горить в душевному огні? Тому, що винна тільки влада… «Та, що сидить, як на коні». Ні в чом «не винная» громада «Живе погано»… Чом би й ні! І тисячі людей – то стада, Що на великому одрі Всі хором скажуть: «То є ЗРАДА!» - Сидячи по вуха у багні… І твоя правда просто пада, Неначе у страшному сні… Й яка б не була та армада, Згорить в гарячому вогні…
2019-05-02 19:31:33
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Шлях до правди потрібно починати з себе. Хороший вірш👍
Відповісти
2021-05-08 17:47:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2354
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4720