Ціна правди
Андрій Лісовий
Чому ж безцінанна наша правда Така дешевая тобі? Чому брехня, та, що є зрада, Горить в душевному огні? Тому, що винна тільки влада… «Та, що сидить, як на коні». Ні в чом «не винная» громада «Живе погано»… Чом би й ні! І тисячі людей – то стада, Що на великому одрі Всі хором скажуть: «То є ЗРАДА!» - Сидячи по вуха у багні… І твоя правда просто пада, Неначе у страшному сні… Й яка б не була та армада, Згорить в гарячому вогні…
2019-05-02 19:31:33
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Шлях до правди потрібно починати з себе. Хороший вірш👍
Відповісти
2021-05-08 17:47:07
Подобається
Інші вірші поета
Your (my) eyes ignites hearts Берестечко Він душу дав, щоб ти пожив До братів по нації: вільних і невільних...
Інші поети
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4223
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4960