Жила дівка у селі
Жила дівка у селі, залицялись козаки. То катають на коні, то дарують каблуки. Вабить вродою усіх, хлопці наче уві сні . Голови втрачають, під вікном чекають. Не здається молодиця, жде якогось принца. Принц не йде, не йде, тільки час іде. Схаменулася, зрозуміла, і стосунки завела. Вже є діти і родина, усьому своя ціна.
2023-01-10 19:52:02
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Повчально)
Відповісти
2023-01-10 20:33:49
1
Андрій Кравченко
@Н Ф так, і гумор і мораль))
Відповісти
2023-01-10 20:34:28
2
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2265
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1969