Час змін
Надворі дощ, якщо точніше - злива, У руці кружка, в ній гарячий чай Я вся така задумлива, мрійлива, А в голові лиш слово крутеться - чекай. Чекай й все буде, як колись, Зникнуть усі печалі та незгоди Ні, потрібно сказати собі змирись Та ось ніяк не можу знайти нагоди. Потрібно визнати, що зараз усе інакше Не так, як було кілька місяців назад. Можливо зараз трохи краще? Не знаю... Тим часом надворі знімає шати сад. Люди йдуть ховаючись під парасолі Хтось спішить, хтось когось спокійно жде, Деякі п'ють чай у хорошому, дружньому колі, Інший щось шукає, надіючись, що цю річ найде. Вони такі всі схожі і водночас різні, Прокручують у голові тисячі думок, Он хлопець іде говорячи дівчині слава ніжні Та він не знає, що в неї серце на замок. Хтось когось кохає, інший - ненавидить, Одні хочуть повністю змінити життя Та все може поміняти одна мить Але, пам'ятайте, лише від нас залежить наше майбуття. А дощ усе йде, не хоче зупинятись Я сижу біля вікна і допиваю чай Настав, мабуть, час мінятись Тепер буде все по іншому - знай!
2018-09-29 13:28:22
4
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4106
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5917