Час змін
Надворі дощ, якщо точніше - злива, У руці кружка, в ній гарячий чай Я вся така задумлива, мрійлива, А в голові лиш слово крутеться - чекай. Чекай й все буде, як колись, Зникнуть усі печалі та незгоди Ні, потрібно сказати собі змирись Та ось ніяк не можу знайти нагоди. Потрібно визнати, що зараз усе інакше Не так, як було кілька місяців назад. Можливо зараз трохи краще? Не знаю... Тим часом надворі знімає шати сад. Люди йдуть ховаючись під парасолі Хтось спішить, хтось когось спокійно жде, Деякі п'ють чай у хорошому, дружньому колі, Інший щось шукає, надіючись, що цю річ найде. Вони такі всі схожі і водночас різні, Прокручують у голові тисячі думок, Он хлопець іде говорячи дівчині слава ніжні Та він не знає, що в неї серце на замок. Хтось когось кохає, інший - ненавидить, Одні хочуть повністю змінити життя Та все може поміняти одна мить Але, пам'ятайте, лише від нас залежить наше майбуття. А дощ усе йде, не хоче зупинятись Я сижу біля вікна і допиваю чай Настав, мабуть, час мінятись Тепер буде все по іншому - знай!
2018-09-29 13:28:22
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13090
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4795