Сподівайся

Vymy

Забуті надії, загублені плани, Нездійснені мрії і все, що ми знали. Втративши все, повз моря, океани Ми йшли до світанку, якого бажали. Крізь Всесвіт й крізь час, Усе зло й неправдивість Ми вірили в нас У дружню терпимість. Пройшовши всю вічність Й побачивши космос, Пізнали магічність, Почули наш голос. Згадали дорогу і те, що втрачали, Дивились на сонце, любили, кохали. Жили в цю хвилину, казали про казку, Споглядали на зорі, викидаючи маску. Ми знали про щястя і вірячи в долю, Залишили все – отримавши волю. Ходили стежками, малюючи небо, Не обертались назад – таке наше кредо. Сміялись, раділи, літали ночами, А смуток і горе лікували словами. Жили як хотіли, творили в день чари, Лишились собою, яких нас вже знали. Забуті надії, загублені плани, Нездійснені мрії, порваті романи, Це все неважливо, не треба боятись, Потрібно на краще завжди сподіватись.

2018-09-29 14:01:42

4

0

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

5104

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

5291