Сподівайся
Забуті надії, загублені плани, Нездійснені мрії і все, що ми знали. Втративши все, повз моря, океани Ми йшли до світанку, якого бажали. Крізь Всесвіт й крізь час, Усе зло й неправдивість Ми вірили в нас У дружню терпимість. Пройшовши всю вічність Й побачивши космос, Пізнали магічність, Почули наш голос. Згадали дорогу і те, що втрачали, Дивились на сонце, любили, кохали. Жили в цю хвилину, казали про казку, Споглядали на зорі, викидаючи маску. Ми знали про щястя і вірячи в долю, Залишили все – отримавши волю. Ходили стежками, малюючи небо, Не обертались назад – таке наше кредо. Сміялись, раділи, літали ночами, А смуток і горе лікували словами. Жили як хотіли, творили в день чари, Лишились собою, яких нас вже знали. Забуті надії, загублені плани, Нездійснені мрії, порваті романи, Це все неважливо, не треба боятись, Потрібно на краще завжди сподіватись.
2018-09-29 14:01:42
4
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2364
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2873