Гіркії сльози
Дев'ята тридцять. Тихо поночіє. Десь тихо сльози лиє небокрай. Малює дощ на склі чарівні мрії; Але ламкі, тож ти їх не займай! Мені ніяк. Душа опорожніла, Хоч сміх бринить фальшивий на вустах. Ці почуття - незграбні, неумілі, - Перетворились у прозорий прах. Не плач. Тобі не личить. Візьмись в руки. Зітхни повільно й проковтни свій біль. Слова - це легко... Значно гірше - мука, Яка списами жалить звідусіль. Згорну нотатник і крізь шибку гляну: Царює в небі синя чорнотінь. Ох, де ж взялась оця потворна рана? Чом заступила моє щастя тінь? Та не слабка я. Зможу. Подолаю, І скоро вже не плакатиме світ. Тихенько прошепочу: "Вірю. Знаю", І доленосний свій здійсню політ...
2020-09-28 15:08:33
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2719
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16099