Гіркії сльози
Дев'ята тридцять. Тихо поночіє. Десь тихо сльози лиє небокрай. Малює дощ на склі чарівні мрії; Але ламкі, тож ти їх не займай! Мені ніяк. Душа опорожніла, Хоч сміх бринить фальшивий на вустах. Ці почуття - незграбні, неумілі, - Перетворились у прозорий прах. Не плач. Тобі не личить. Візьмись в руки. Зітхни повільно й проковтни свій біль. Слова - це легко... Значно гірше - мука, Яка списами жалить звідусіль. Згорну нотатник і крізь шибку гляну: Царює в небі синя чорнотінь. Ох, де ж взялась оця потворна рана? Чом заступила моє щастя тінь? Та не слабка я. Зможу. Подолаю, І скоро вже не плакатиме світ. Тихенько прошепочу: "Вірю. Знаю", І доленосний свій здійсню політ...
2020-09-28 15:08:33
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1526
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
129
26
4474