Пам'яті школярки
В той день такий шалений листопадів Раптова звістка містом враз злетить: Нема вже в нім сім'ї одній розраді, Де донька в вічність відійшла за мить. Здається, ніби це усе примарне - З тією,що ходили в один клас, Чиє завжди блищало личко гарне, Таке от лихо сталося ураз. А мала ж бо амбіції і плани: Відсвяткувати пишний випускний, Скінчити школу просто бездоганно, Здолати шлях до вступу непростий. Та в пташку білу раптом обернулась, Ще й повноліття навіть не сягнув. І крики враз нестерпні сколихнулись, В серцях всіх тих, хто завжди поруч був... Лиш стерта фотографія в альбомі Про неї пам'ять буде берегти. Та щастя не палатиме в тім домі, Де юні роки встигла провести...
2019-11-05 14:46:45
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3562
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2462