Пам'яті школярки
В той день такий шалений листопадів Раптова звістка містом враз злетить: Нема вже в нім сім'ї одній розраді, Де донька в вічність відійшла за мить. Здається, ніби це усе примарне - З тією,що ходили в один клас, Чиє завжди блищало личко гарне, Таке от лихо сталося ураз. А мала ж бо амбіції і плани: Відсвяткувати пишний випускний, Скінчити школу просто бездоганно, Здолати шлях до вступу непростий. Та в пташку білу раптом обернулась, Ще й повноліття навіть не сягнув. І крики враз нестерпні сколихнулись, В серцях всіх тих, хто завжди поруч був... Лиш стерта фотографія в альбомі Про неї пам'ять буде берегти. Та щастя не палатиме в тім домі, Де юні роки встигла провести...
2019-11-05 14:46:45
0
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9004
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5647